 На прохання житомирського журналіста Олексія Кузьменка я підготував пропозиції щодо демонтажу пам’ятників російсько-радянської епохи в Житомирі (з коротким обґрунтуванням) та пропозиції побудови нових пам’ятників у цьому місті. На моє переконання, у Житомирі варто демонтувати пам’ятники таким особам: Олександр Пушкін – співець імперської Росії, оплював нашого гетьмана Івана Мазепу, а народам Кавказу казав: “Смірісь, Кавказ, ідьот Єрмолов”, тобто виправдовував та обґрунтовував імперську політику Москви. Володимир Короленко – русифікатор та українофоб, вважав, що “українського питання не існує”, виступав проти входу українських військ Петра Болбочана в Полтаву навесні 1918 року. Микола Міхновський не подав йому руки – “як зрадникові українського народу”. Олена Теліга була захоплена цим вчинком Міхновського. “Ларіосік із Житомира” – літературний герой білогвардійського роману Булгакова “Дні Трубіних”, прихильник білогвардійців, а отже, противник Самостійної України. “Партизанам, підпільникам Житомирщини” – пам’ятник борцям за СССР, за владу червоної Москви, значить противникам Самостійної України. Монумент Слави – пам’ятник борцям за СССР, за владу червоної Москви, значить противникам Самостійної України. На честь 20-річчя перемоги над фашизмом – 9 травня 1945 р. український народ не здобув Української держави, а знову опинився в мороці сталінсько-беріївського режиму, напередодні нового Голодомору. Це пам’ятник перемоги Росії, а не України. Святкувати їхню перемогу та увічнювати її особливо в час війни Росії проти України аморально. Варто поставити пам’ятники в Житомирі таким діячам: БІЛОШИЦЬКИЙ Микола (6.12.1895, Житомир). Курсовий старшина Житомирської юнацької школи (1919), в. о. командира 1-го Волинського полку Армії УНР, начальник міліції Житомирського пов., поручник Армії УНР. ГАЙДАЙ Олександр (Лесько) (12.08.1896, Житомир). Завідувач Житомирської міської управи, штатний викладач українознавства Житомирської юнацької школи. Підпоручник Армії УНР. Учасник боїв у складі Житомирської юнацької школи проти більшовиків за Житомир. Закінчив УГА в Подєбрадах. Інженер-лісівник. ГРИШКО Григорій (5.12.1893, с. Кам’яний Брід, тепер Житомирської обл.). Підполковник Армії УНР, учитель, інженер-економіст, перекладач. Закінчив 5-й клас Житомирської чоловічої гімназії (1911). “Після революції вступив открито з москалями в боротьбу за українські справи”. Під час Першого зимового походу – командир кулеметної ватаги. Лицар Залізного хреста. Закінчив УГА в Подєбрадах. Інженер-економіст. КОСТЮШКО Лукаш (1880-ті, с. Дідковичі, нині Житомирська обл. – 21.07.1923). Член Центральної Ради, учасник збройної боротьби за Українську державу. МАРУСЯ СОКОЛОВСЬКА (1.12.1902, , с. Горбулів, тепер Житомирської обл. – ?). Вчителька, отаманша. Або пам’ятник РОДИНІ СОКОЛОВСЬКИХ – батько Тимофій (дяк), брати-отамани Олексій, Дмитро, Василь, отаманша Маруся, Степан Соколовський, священник, батько 5 дітей, розстріляний у 1930 році. ПЕТРІВ Всеволод (2/14.01.1883 – 1.08.1948). Генерал-хорунжий Армії УНР, командир Житомирської юнацької школи, організатор та учасник боїв за Житомир у 1919 році. ПЕТРІВ Тамара (18.04.1895, Житомир – 1.08.1968, Бостон, США). Підпільниця, членкиня Ради Волинської “Просвіти”, скарбник Житомирського українського клубу (1918 – 1919), організаторка Союзу українок (Житомир, 1920). Закінчила Маріїнську жіночу гімназію в Житомирі. Дружина генерал-хорунжого Армії УНР Всеволода Петріва. Закінчила УГА в Подєбрадах. ПОГОРЕЦЬКИЙ Євген (13.12.1894, с. Скраглівка, тепер Бердичівського р-ну Житомирської обл. – після 03.1926). Сотник Армії УНР, повстанець, педагог, священник. “В січні 1918 року під час боїв із большевиками був тяжко поранений…”. Воював у складі повстанських загонів Дмитра Соколовського та Юліана Мордалевича. 1 серпня 1926 р. в євангелицькій церкві Св. Миколи в Подєбрадах повінчав Михайла Телігу та Олену Шовгенову (Олену Телігу). РОЗТОРГУЇВ Петро (1903, Житомир – ?). 15-літнім юнаком став козаком Наливайківського полку Запорозької дивізії, учасник оборони Житомира від червоних російських військ, учасник понад 30 боїв за Україну, у боротьбі втратив руку. СЦІБОРСЬКИЙ Микола (28.03.1897, Житомир – 30.08.1941, Житомир), Старшина Армії УНР, співтворець ОУН, ідеолог українського націоналізму, народився і загинув у Житомирі. Бажаю житомирянам українізувати простір, у якому вони живуть. Житомирським козакам слава! Роман КОВАЛЬ, Історичний клуб “Холодний Яр” 
На світлині зліва направо – Марко Мельник, Олексій Кузьменко, Роман Коваль і Володимир Титов. Житомир, 17 лютого 2022 р. | 
