• Головна сторінка
• Архів
• Розширений пошук
• Редакція
• Клуб "Холодний Яр"
• Книги - поштою
• Гостьова книга
• Стежками холодноярських отаманів

• Січень
• Лютий
• Березень
• Квітень
• Травень
• Червень
• Липень
• Серпень
• Вересень
• Жовтень
• Листопад

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.
Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.

Андрій Олександрович Вдовенко служив у 95-й десантно-штурмовій бригаді ЗСУ. На фото він – неймовірно гарний, молодий і усміхнений. Я його не знала, але добре знаю, чий він нащадок. Він правнук Адама Самійловича Вдовенка з Трушівців, який у 1917 – 1922 рр. боровся за Самостійну Україну на Холодноярщині. Юрій Горліс-Горський писав про трушівчан: “У бою хлопці були добрі, не полохливі…”
У 1933-му родина Адама Вдовенка з Трушівців, що на Чигиринщині, від голоду й репресій змушена була виїхали на Донбас. Під час Другої світової повернулася в рідні Трушівці, Адам став старостою села. 
Після повернення совєтської армії Адама Вдовенка засудили. Рідні знову виїхали в Сталінську область (тепер Донецьку). Адам Самійлович відбув 10-річне ув’язнення у виправно-трудових таборах і помер у родинному колі, на Донбасі.
У 2014 р. війна для його родини почалася знову. Вдовенки переїхали в Київ. Я знайшла одного з онуків Адама Самійловича Вдовенка в інтернеті, коли працювала над власним родоводом. Мої рідні по маминій лінії щонайменше 300 років жили в Трушівцях. І з величезним родом Вдовенків перетиналися не раз.
У Києві ми з Вдовенками жили майже поруч, але, на жаль, так і не зустрілися.
Андрія поховали в Києві на Алеї героїв Лісового кладовища. Його батько написав мені важливе прохання: “Я би хотів, щоби люди в селі знали, що загинув герой, у якому була кров із Холодного Яру”.
Царства Небесного воїнові Андрію! 
Спочивай з миром, рідний!

Юлія КОРОТИЧ