“З дитинства зачитувався книжками про козацтво, Богдана Хмельницького, Максима Кривоноса, Северина Наливайка, Максима Залізняка, Івана Ґонту… – писав у передмові до книжки «Український календар Визвольної боротьби» Олег Куцин, командир ОДЧ «Карпатська Січ». – На початку 1990-х відкрив для себе нові пласти української героїки – січових стрільців, вояків УНР, Карпатської України, УПА, дивізії «Галичина». Разом з Романом Ковалем спочатку в ДСУ, а потім в Історичному клубі «Холодний Яр» відкрив для себе боротьбу отаманів-холодноярців, а далі більше, більше.
Дедалі частіше приходив до розуміння того, що боротися ще доведеться зі зброєю в руках, що попереду українців чекає важка боротьба за свою державу, а може, і за саме існування української нації. Але не сподівався, що й мені випаде честь узяти участь у цій боротьбі, взяти в руки зброю, бачити ворога в прицілі автомата, на мушці гранатомета, що доведеться пережити смерть близьких побратимів, пізнати гіркоту поразок і радість перемог.
Мені пощастило – я побачив нову когорту українських героїв, які гідно стали в один ряд з тими, про кого читав, ким захоплювався. І мав щастя формувати цю силу.
Я доторкнувся до історії Визвольної боротьби і тепер можу говорити з войовничими предками на рівних.
У цій книжці тільки маленька частка імен героїв, потрібен ще не один том написати про нашу боротьбу. Унікальність цієї книжки в тому, що герої різних часів тут стоять поруч – різні епохи, а шлях один – «здобути Українську Державу або загинути в боротьбі за неї»”.
Сьогодні Олег Куцин на чолі батальйону “ОДЧ Карпатська Січ” захищає підступи до Києва. Він знову має щастя формувати українську силу, він знову має щастя боронити рідну землю.
Слава Україні! Героям слава!
Добровольчий батальйон
“ОДЧ Карпатська Січ” |
