• Головна сторінка
• Архів
• Розширений пошук
• Редакція
• Клуб "Холодний Яр"
• Книги - поштою
• Гостьова книга
• Стежками холодноярських отаманів

• Січень
• Лютий
• Березень
• Квітень
• Травень
• Червень
• Липень
• Серпень
• Вересень
• Жовтень
• Листопад

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.
Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.

1 січня 1979 р. в Детройті (США) помер полтавець Микола Савченко (Петро Миколенко-“Байда”, “377”), командир підрозділу ВО “Маківка”, сотні “Східняки”, командир Перемиського куреня УПА, заступник шефа Місії УПА за кордоном.
За повідомленням Полтавського офісу Північно-східного міжрегіонального відділу УІНП, на Полтавщині, у с. Березовій Луці, відбулися просвітницько-меморіальні заходи з нагоди сторіччя від дня народження курінного УПА Миколи Савченка.
Заходи провели у Березоволуцькому загальному закладі середньої освіти 1 – 3 ступенів. Учителька історії Тетяна Троян розповіла про життєвий шлях великого земляка та його внесок у боротьбу за незалежність. Учням Березоволуцької ЗОШ продемонстрували документальний кінофільм про майора УПА “Байду”.
У 2016 році за участю старшокласників, мешканців села, посадовців з РДА, співробітника Українського інституту національної пам’яті Павла Подобєда, просвітян, представників Спілки політв’язнів і репресованих українців у Польщі на фасаді місцевої школи відкрито меморіальну дошку Миколі Савченку-“Байді”. У грудні 2019 р. її зруйнували дикуни. Поліція досі вандалів не знайшла. Навесні 2020 р. дошку відновили. Поруч встановили відеокамеру. Все це профінансувала Петрівсько-Роменська ОТГ.
Микола Лаврінович Савченко народився 20 лютого 1921 року в с. Березовій Луці (тепер Миргородського району). Він земляк Петра Дяченка, командира легендарного полку Чорних запорожців. Після закінчення десятирічки навчався в Миргородському керамічному технікумі, де на початку ХХ ст. здобував освіту скульптор і член РУП Михайло Гаврилко. Наприкінці 1943 року Микола Савченко опинився в Карпатах, де зголосився до УПА. Був в охороні Великого Збору УГВР у липні 1944 року. У серпні 1944-го очолив сотню “Східняки”, у якій служили уродженці центральних та східних областей України. У лютому 1946 року “Байду” призначено заступником командира 26-го (Лемківського) тактичного відтинку “Лемко” та командиром Перемиського куреня. 
У серпні 1947 року відділ УПА під керівництвом “Байди” здійснив успішний рейд на Захід. Наступного року в Західній Німеччині Старшинські збори обрали Миколу Савченка заступником шефа Місії УПА за кордоном. У 1950 році він разом з родиною виїхав до США. Аби не постраждали рідні в Україні, взяв собі псевдо Петро Миколенко. 
Під цим іменем став одним з організаторів Об’єднання колишніх вояків УПА в США, кілька разів обирався його головою. Був активним в УАПЦ. У 1973 році став одним із засновників Торонтського видавничого комітету “Літопис УПА”. Спонукав колишніх вояків задокументувати події, пережиті ними під час боротьби в лавах УПА.
Помер 1 січня 1979 року в Детройті (штат Мічиган, США). Похований на Українському православному кладовищі в Баунд-Бруку (штат Нью-Джерсі, США).
Вічна слава!