• Головна сторінка
• Архів
• Розширений пошук
• Редакція
• Клуб "Холодний Яр"
• Книги - поштою
• Гостьова книга
• Стежками холодноярських отаманів

• Січень
• Лютий
• Березень
• Квітень
• Травень
• Червень
• Липень
• Серпень
• Вересень
• Жовтень
• Листопад

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.
Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.

14 грудня 2020 р. на 97-му році пішла з життя чудова людина, мама, бабуся, найстаріша жителька села Мельників Ганна Харитонівна Токовенко.
Довгим, важким і складним був її життєвий шлях. Народилась вона в 1924 році, була найстаршою з п’яти дітей у сім’ї Харитона Максимовича та Ірини Максимівни Холодів. Батька в 1936 р. за боротьбу в лавах полку гайдамаків Холодного Яру забрали енкаведисти. Додому він більше не повернувся. У червні 1943 р. Ганна Харитонівна разом з іншими односельцями була насильно вивезена на примусові роботи до Німеччини. Працювала в сільському господарстві. Додому повернулась лише в 1946 році.
Тривалий час Ганна Харитонівна їздила на заробітки в радгоспи Мар’янівки та Бовтишки, допомагаючи матері утримувати своїх менших братів і сестер, для яких вона стала другою мамою. Заміж вийшла в 1960 р., на 37-му році життя, лише після того, як допомогла матері видати заміж та одружити менших братів і сестер.
Після одруження стала працювати в колгоспі с. Мельників, у садово-городній бригаді, й перед виходом на пенсію декілька років – техпрацівницею в Мельниківській восьмирічній школі. У 1963 та 1964 рр. Ганна Харитонівна народила дочок – Євдокію та Ольгу.
Ганна Харитонівна була не тільки доброю і ніжною матусею, лагідною та люблячою бабусею. Це була Людина з відкритим серцем та світлим розумом, завжди готова прийти на допомогу ближньому та відгукнутись на чиєсь горе. Вона була хранителькою столітньої історії Холодноярщини, неодноразово виступаючи респондентом для дослідників. Її спогади публікувала й газета “Незборима нація”. Ми не раз бували в неї вдома.
Світлі спогади про неї назавжди залишаться в серцях її дітей, онуків, правнуків, односельців. Вона житиме вічно в книгах, наукових статтях, результатах польових розвідок та інших доробках науковців та краєзнавців, з якими щедро ділилася закарбованими в пам’яті історіями.
Поховано Ганну Харитонівну на Центральному цвинтарі села Мельників.
Вічна пам’ять!

“Незборима нація”