• Головна сторінка
• Архів
• Розширений пошук
• Редакція
• Клуб "Холодний Яр"
• Книги - поштою
• Гостьова книга
• Стежками холодноярських отаманів

• Січень
• Лютий
• Березень
• Квітень
• Травень
• Червень
• Липень
• Серпень
• Вересень

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.
Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.

Уперше про отамана Садового я прочитав в історичних працях Віктора Ревегука. Віктор Якович побіжно згадував про спільний рейд отаманів Самарського та Садового через Маячку, Нехворощу, Ряське і т. д. Хто ці отамани й звідки – не вказувалося, лише говорилося, що вони обоє офіцери колишньої царської армії.
Згодом вдалося віднайти книгу спогадів жителя с. Галущиної Греблі Полікарпа Кибкала “Тернистим шляхом” (видана в еміграції). У ній автор розповідає про отамана Садового та свою участь у лавах повстанського загону. Кибкало помилково називає Велику Маячку рідним селом отамана і жодного разу не називає отамана по імені. Ці спогади стали для мене справжнім відкриттям, оскільки про добре організоване антибільшовицьке підпілля на теренах нашого краю траплялося небагато інформації. До того ж дії боротьбистів та їхніх ватажків Омелька Співака та Олексія П’ятенка стали більш зрозумілими.
Через деякий час з допомогою друга вдалося вивчити кримінальну справу отамана Пилипа Матвійовича Садового. З неї я дізнався ім’я та по батькові отамана, про рідне село – Лівенське та чимало іншої інформації, повної суперечностей. У кримінальній справі колись було й фото Пилипа Садового, одначе його вирвали, зоставивши на папері лише слід од клею. Справа з пошуків фото Пилипа Садового зайшла в глухий кут.
Попрацювавши в архіві СБУ м. Полтави, ознайомившись зі справами на Полікарпа Кибкала та ін. повстанців загону Садового, зрозумів, наскільки великим і добре організованим було українське антибільшовицьке підпілля. (Підпілля підтримувало зв’язок з еміграційним урядом УНР). Головними організаторами українського руху були вчителі, священнослужителі, колишні офіцери, яких об’єднав Пилип Садовий. Проте і в архіві СБУ фотографії отамана я не знайшов.
Знахідка трапилась там, де не чекав. У Петра Михайловича Жаботинського була збірка старих світлин, кілька з них він мені показував ще у 2013 році. Коли ж Петро Михайлович відійшов у засвіти, частина з них опинилася в його рідних. Були там фото як дореволюційної, так і радянської доби. Та найцікавіші – світлини Новосанжарської Михайлівської церкви та колективне фото юнаків, яких відправляли на фронт (Перша світова війна) 1916 року. Фотографія була з підписом! І ось серед цих юнаків у першому ряду я знайшов Пилипа Матвійовича Садового. За таку світлину в радянські часи могли відправити до в’язниці. Велика подяка людям, що зберегли цю світлину!
Також на фото є житель с. Нехворощі Михайло Іванович Бугаєнко – кулеметник повстанського загону Садового.
Вічна пам’ять борцям за волю України!

Юрій КОЦЕДУБ
Полтава