 У видавництві Марка Мельника вийшла з друку чудова книга Романа Коваля “Жінки у Визвольній війні. 1917 – 1930. Історії, біографії, спогади”. Книга вражає цікавим змістом, чудовим оформленням, унікальними світлинами та широко-масштабним охопленням майже всіх куточків нашої країни, з яких і вийшли в світ ці героїні. Книга захоплює вже з перших сторінок.
Вражає своєю поставою смілива козачка Тіна Пекарчук із Запорозької Січі Юхима Божка; зачаровує дружина кошового отамана звенигородських вільних козаків Семена Гризла – Ярина, – і красою, і душевною чистотою, і відданістю, а також гаряче-палким коханням до свого чоловіка, якого вона вирвала з пазурів смерті; викликає захоплення 16-річна отаманша Маруся (Олександра Соколовська), яка після загибелі трьох братів взяла в руки зброю, одягла сіру козацьку шапку з червоним шликом, на якому чорним було написано “Смерть ворогам України!” і пішла захищати Радомишль, Горбулів і своє рідне Полісся від більшовицьких російських зайд.
Цікаво висвітлено в книзі і постать моєї землячки з Полтавщини Євдокії Крат, яка народилася у 1896 р. у повітовому місті Гадячі. Там, під час участі в громадській роботі вона познайомилася з полковником Армії УНР Михайлом Кратом і стала його дружиною. З того часу стала ділити з чоловіком тяжку долю військового, брала участь у походах, зокрема у Першому зимовому поході, ходила в розвідку, потрапила у полон до білогвардійців, з якого їй вдалося втекти. В січні 1920 р. вона успішно виконала завдання командарма Михайла Омеляновича-Павленка – ризикуючи своїм життям, пробралася в занятий більшовиками Єлисаветград, провела необхідну розвідку, повернулась назад з цінною інформацією, передала її генералові і той успішно провів марш на з’єднання з повстанцями отамана Андрія Гулого-Гуленка.
Як тут не згадати і про іншу уродженку міста Гадяча Олену Пчілку! Проживаючи в Гадячі та беручи активну участь у громадському житті і національно-патріотичному вихованні молоді, вона наочно побачила підступність політики московських більшовиків. Невипадково, що вже у лютому 1920 р. вона з трибуни безпартійної селянської конференції повіту в повний голос закликала боротися проти російських окупантів. Її заклик почули козаки охоронної сотні й селяни навколишніх сіл, які й пішли під проводом отамана Олександра Коваля воювати за звільнення України. І у лавах Коваля, і в лавах отамана Леонтія Христового воювали колишні учні гімназисти і вихованці Олени Пчілки.
Хоч у боротьбі за свою свободу українці зазнали поразки, але українська нація в боротьбі ставала незборимою. І у цьому заслуга Олени Пчілки, Олени Теліги, Тіни Пекарчук, Ярини Гризло, Олександри Соколовської, Євдокії Крат і тисяч подібних їм сміливих і нескорених борчинь за волю України. Олекса ПУГАЧ
Полтава 
|
