• Головна сторінка
• Архів
• Розширений пошук
• Редакція
• Клуб "Холодний Яр"
• Книги - поштою
• Гостьова книга
• Стежками холодноярських отаманів

• Січень
• Лютий
• Березень
• Квітень
• Травень
• Червень
• Липень
• Серпень
• Вересень
• Жовтень
• Листопад

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.
Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.

Народилася Дарка Гусяк 4 лютого 1924 р. в м. Трускавці. Близькими родичами її матері Марії були відомі діячі ОУН Василь Білас та Дмитро Данилишин.
Уже від 1939 р. Дарка мала тісні контакти з членами підпільної ОУН та виконувала доручення. У 1940 р. НКВД заарештувало її батька Юрія. Через три роки Дарка закінчила Дрогобицьку торговельну гімназію. Для дівчини через її українську позицію існувала реальна загроза. Тож вона разом з матір’ю перейшла в підпілля.
У 1946 р. разом з підпільницями Ольгою Ільків та Мартою Пашковською їде до Стрия, де дістає завдання організувати хату-криївку. Діставши документи переселенців з Польщі, Дарія Гусяк з мамою і Мартою Пашковською організовує таку хату в с. Грімному Городоцького району. У тій хаті в 1947-му три тижні перебував Роман Шухевич. Як наслідок, Дарія стає зв’язковою головнокомандувача УПА. На Великдень 1948 р. її публічно прийнято в ОУН – у присутності повстанців та Романа Шухевича.
Через два роки заарештована. З 2 березня 1950 р. каралась у тюрмі на Лонцького у Львові. Через рік перевезена до Києва для продовження слідства. Рішенням комісії Особливої наради при МДБ СРСР засуджена за брехливою статтею “зрада Батьківщини” на 25 р. тюремного ув’язнення. Покарання відбувала в тюрмах Верхньоуральська, Володимира і таборах Мордовії. “Знаєте, я ніколи не жаліла про те, чим займалася. Навіть думки такої не припускала. Я ж могла… Я навіть тепер розумію, що якби написала покаянну заяву, то би того ж дня була на волі. Але того навіть на думці не було…” – каже сама Дарія Гусяк.
Звільнена через чверть століття – у березні 1975 року. Дозволу на повернення на Батьківщину не дістала, тож поселилась на межі з Галичиною – у м. Волочиську Хмельницької області в подруги по боротьбі Катерини Зарицької.
Наприкінці 1980-х і на початку 1990-х співпрацювала з крайовим провідником ОУН Зеновієм Красівським, з яким співпрацювали й ми.
До Львова переїхала в 1995 році. 2008-го нагороджена Президентом України орденом Княгині Ольги ІІІ ст. та “Орденом Лева” від міста Львова.
Сердечно дякуємо Дарці Гусяк за життя, прожите для України.
Бажаємо довгих-предовгих літ!

Історичний клуб “Холодний Яр”