14 жовтня 2020 р. 3-тю бригаду оперативного призначення Національної гвардії названо ім’ям славетного Петра Болбочана, а вже 5 листопада погруддя полковника Болбочана роботи Михайла Горлового та Олександра Фурмана було встановлено в розташуванні частини. Передали цінний подарунок Історичного клубу “Холодний Яр” його президент Роман Коваль та представники Музбату Валерій Суботін і Оксана Пономарьова.
Участь в урочистостях взяли комбриг полковник Олександр Буравков, заступник начальника Східного теруправління Національної гвардії полковник Сергій Ховайло, начальник служби культурно-просвітньої роботи Управління по роботі з особовим складом Головного управління Національної гвардії полковник Олександр Чорний (Київ), офіцери частини. Для історії слід зазначити, що ідея найменування 3-ї бригади оперативного призначення іменем Петра Болбочана належить полковникові запасу Ігорю Володимировичу Степаненку (Київ).
Того ж дня відбулася презентація книжки Романа Коваля та Юрія Юзича “Полковник Болбочан. Спогади, свідчення, документи”. Серед іншого Роман Коваль сказав: “Протягом першого року Світової війни Петро Болбочан узяв участь «у 37 бойових операціях, які нерідко тривали понад тиждень, а то й місяць». Був поранений і контужений. За хоробрість на лацкани його френча, ще як поручника, впали ордени Святого Станіслава 2-го і 3-го ступенів, Святої Анни 2-го і 3-го ступенів…
У війську Центральної Ради армії 2-й Запорозький піший полк Петра Болбочана був найкращим полком бригади Натієва, а згодом Запорозької дивізії і Запорозького корпусу. У його складі служили Батьківщині чотири тисячі вояків, з них майже 80 % становили старшини та інтелігенція. На полковому прапорі, довкола тризуба, був напис: «З вірою твердою в конечну перемогу – вперед за Україну».
Після звільнення Києва, Полтави, Харкова, Олександрівська (Запоріжжя) та Криму, вже в добу Української Держави, 2-й Запорозький полк Петра Болбочана охороняв державний кордон від Мілового, що в сучасній Луганщині, до Стародуба, що тепер у складі Брянської області, відбиваючи провокаційні напади більшовицьких загонів.
Вояцтво довіряло йому безмежно. «Болбочан був надзвичайно хоробрим, – писав сотник Борис Монкевич. – У більшості керував боєм особисто і завсігди був у найнебезпечніших місцях, чим викликав підйом духу у Запорожців, котрі під його керуванням завше були переможцями... Йому вірили всі надзвичайно, бо знали, що він є зразком чесності і порядку». За висновком історіософа В’ячеслава Липинського, полковник Болбочан був «одним з найвидатніших представників українців»”.
Роман Коваль і представники Музбату Валерій Суботін та Оксана Пономарьова привітали офіцерів з найменуванням частини ім’ям легендарного воєначальника Петра Болбочана.
Історичний клуб “Холодний Яр”
Світлини 3-ї бригади оперативного призначення ім. Петра Болбочана. |
