Коли я в розмові буду багато разів повторювати одне й те саме, не перебивай мене, щоб сказати: “Ти вже говорила це хвилину тому”. Просто послухай, будь ласка. Згадай ті часи, коли ти була маленькою і я перечитувала тобі одну й ту ж казку щовечора, поки ти не заснеш.
Коли ти помітиш мою неосвіченість щодо нових технологій, дай мені час, щоб вивчити їх, і не дивись на мене так… Згадай, дорога, як я терпляче вчила тебе багатьох простих речей: користуватися столовим приладдям, одягатися, розчісувати волосся… Коли ти помітиш, що я старію, прошу тебе, будь ласка, будь терпляча і спробуй зрозуміти, через що я проходжу.
Якщо час від часу я втрачатиму нитку розмови, дай мені час, щоб згадати, і якщо я не зможу зробити це, не нервуйся... Просто знай, що для мене найголовніше – це бути поруч із тобою.
І коли мої старі, втомлені ноги не дадуть мені змоги йти так само швидко, як раніше, дай мені свою руку. Згадай, що я теж підтримувала тебе, коли ти робила перші кроки. І коли цей день настане, не сумуй… просто будь зі мною і стався до мене з розумінням, поки я не доберуся до кінця свого життя.
Я завжди цінуватиму час і радість, які ми розділили разом. Я кожен день дарувала тобі усмішку і любов, а зараз я просто хочу сказати, що я люблю тебе… моя люба дівчинко.
Олена УКРАЇНКА
20 вересня 2019 р.
Джерело: Clicow |
