У жовтневому числі “Незборимої нації” повідомлялося, що напередодні Дня незалежності голові Обухівської районної адміністрації Вікторові Остринському не вдалося зняти пам’ятник Леніну з центральної площі Обухова через опір розлюченого мера міста Володимира Мельника.
Минув тиждень і міський голова провів через сесію Обухівської міської ради хитромудре рішення не про демонтаж, а про перенесення пам’ятника у сквер через дорогу. Депутати проголосували майже одностайно. Лише голова комісії зі зв’язків із громадськістю, редактор міської газети Олена Артюшенко та голова регламентної комісії Любов Криворот голосували за демонтаж пам’ятника і його утилізацію. Виступили вони і проти виділення 340 тисяч (!) гривень бюджетних коштів на перенесення і облаштування нового місця для більшовицького монстра. За неприпустиме марнотратство обома руками були “за” і запрошені мерією на сесію голова районної організації компартії та голова ветеранської організації.
І гроші виділили.
Виконуючи завдання обухівського мера, на початку жовтня робітники будівельно-монтажної організації підігнали кран і ваговоз до осоружного боввана, відкрутили масивні металеві болти на його підошвах, ніжно обв’язали попід руки і ноги міцною линвою, обережно поклали на вантажівку і перевезли пам’ятник за приміщення бібліотеки і районного музею. Там на місці колишнього танцювального майданчика для “дорогого Ілліча” обладнали так званий ветеранський сквер, звели постамент і прикрутили до нього ленінські підошви. Отак виконали в Обухові Указ Президента про демонтаж знаків і пам’ятників особам тоталітарного режиму...
Проти ночі на 7 листопада добрі люди висловити протест проти дій мера, написавши на постаменті криваво-червоною фарбою слова “Ні – комуні!”, “Кат!!!” А коли напис відмили комунальники, підлітки всунули Леніну в ліву руку пляшку.
Оптимісти переконані, що недовго Леніну ховатися в кущах: тут його легше, ніж на відкритій площі, демонтувати “народним способом” та виконати нарешті президентський указ.
Ольга НЕБУВАЙЛО
м. Обухів Київської обл.
Від редакції
А в Черкасах живуть люди більш рішучі, ніж в Обухові. Проти ночі на 28 листопада вони розтрощили величезний пам’ятник Леніну. Спочатку, щоправда, хотіли вчинити більш делікатно. Підігнали потужний кран, та і йому виявилося не під силу підняти семиметрового, двадцятишеститонного монстра. Тож рішення було прийняте революційне – “сєвєрному братіку” переломили хребта, і гранітний гігант капітулював. Щоправда, історичну місію “вождя пролетаріату” залишилися виконувати ноги. Вони так і залишилися стояти на “величному” постаменті. Комуністи, що зібралися рятувати свого вождя, були в розпачі. Вони називали черкаських козаків фашистами, ті ж скандували: “Комуняку – на гілляку!” та співали “Лента за лентою набої подавай”. Весело було тієї ночі у Черкасах. Черкаси знову стали столицею козацького краю! Про все це редакції розповів наш кореспондент на Холодноярщині Лідія Титаренко.
|
