26 березня Олександрові Ромащенку-Карбалі виповнюється 80 років. Народився він 1939 року в с. Цвітному – на батьківщині Пилипа Хмари. Батько ювіляра Павло допомагав отаманові – годував та переховував його козаків, може, й сам брав участь в акціях, але про це синові не розповідав.
Дядько, Федосій Арехтович Бойко, 1890 р. н., гончар, був у загоні Хмари. Це саме про таких гончарів розповідав Юрій Горліс-Горський: “Цвітнянські гончарі розвозили кіньми свої вироби на продаж по теренах Київської, Херсонської, Полтавської губерній, заїжджали аж на Поділля, водночас виконуючи роль розвідників”. За свою любов до України Федось Бойко був репресований Москвою. Його фотографію мені подарував пан Олександр, і портрет цвітнянського повстанця із сумними очима є в моїй експозиції. Я з ними весь час контактую, бо він – як не станеш – дивиться тобі проникливо у вічі.
Олександр Ромащенко щиро допомагав Юркові Хмарі, нащадкові отамана, у встановлені цвітнянського монумента на пам’ять про Пилипа Хмару та його козацтво. Неодноразово жертвував на організацію вшанування героїв Холодного Яру. Вже 20 літ передплачує “Незбориму націю”, тобто є нашим однодумцем, вірним другом. Йому дороге те, що й мені. Називає він себе Карбалою. Каже, щоб і ми його так називали. Ми слухаємося.
На зимового Миколи в нього гостював Володимир Вознюк зі своїм сином Володею. Дід Карбала сказав малому: “Не вір у діда Мороза, не вір у Святого Миколая. А вір у діда Карбалу!”
І я вірю в діда Карбалу. І люблю його! І Юрка Хмару!
10 червня 2011 р. дід Карбала під час вшанування отамана Хмари у Цвітному сказав, що хоче померти членом Історичного клубу “Холодний Яр”, тож і подав заяву до нашого товариства. Вважаємо його і Юрка Хмару почесними козаками Історичного клубу “Холодний Яр” від дня заснування, адже десь 1997 року ми й потоваришували.
Дід Карбала гостинний і щедрий, і ми – та й чорні запорожці теж! – не раз відчули це. Через чорних запорожців дід Карбала взимку передавав дрова до Києва на Майдан. А мені подарував кілька цвітнянських глечиків та баранчика, який стоїть на моєму робочому столі, весь час нагадуючи про Цвітне та її славних людей.
Дід Карбала – душа щира, все щось хоче зробити для України. Ніяких вигод для себе не шукає, тільки віддає. Щороку жертвує на вшанування холодноярських героїв значну частину своєї мізерної пенсії. Те саме можна сказати і про Юрка Хмару. Як поговориш із ними, ніби води з криниці нап’єшся! І серце наповнюється радістю, що такі діди є по селах. Юркові Хмарі 18 березня має виповнитися 81 років, тож готові і його обійняти-привітати!
Цвітне – козацьке село, входило до земель Війська Запорозького, тобто Української держави. Жителі його не знали панщини. У середині XVII ст. тут жили реєстрові козаки, які брали участь у походах Богдана Хмельницького. У 1740 – 1760 рр. Цвітне стало одним із центрів формування гайдамацьких загонів під керівництвом отамана Семена Неживого.
На старості дід Карбала вистриг собі чуба і з радістю показує його нам – щоб ми не забували, що він козацького роду.
Отож щиро вітаємо наших цвітнянських дідів-запорожців Юрка і Сашка з поважними роками, вклоняємося і бажаємо ще багато літ в Українській Україні.
З роси і води, дорогі наші запорожці!
Від імені Історичного клубу “Холодний Яр” і газети “Незборима нація”
Роман КОВАЛЬ
На світлинах – дід Карбала та Юрко Хмара, члени Історичного клубу “Холодний Яр”. |
