• Головна сторінка
• Архів
• Розширений пошук
• Редакція
• Клуб "Холодний Яр"
• Книги - поштою
• Гостьова книга
• Стежками холодноярських отаманів

• Січень
• Лютий
• Березень
• Квітень
• Травень
• Червень
• Липень
• Серпень
• Вересень
• Жовтень
• Листопад

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.
Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.

4 березня 2017 р. відлетіла у вічність душа обухівського хлопця Романа Кияниці, козака 72-ї механізованої бригади. Він загинув біля м. Авдіївки Донецької області під час важких боїв. Йому було лише 24 роки.
Народився Роман Кияниця 10 травня 1992 р. в м. Українці. Проживав у с. Макарівці Обухівського району. Після переїзду родини в Обухів навчався в Обухівській середній школі № 3, потім в Українському ПТУ. 2010 року пішов служити до ЗСУ. 2011 року проходив строкову службу в Севастополі на легендарному крейсері “Гетьман Сагайдачний”. Із 28 вересня 2016 р. у складі 72-ї механізованої бригади проходив військову службу за контрактом на посаді кулеметника. До останнього подиху, жертвуючи життям, він захищав незалежність нашої країни.
Роман залишив у смутку батьків, у яких був єдиною дитиною, дружину та трирічного сина. Обухівщина провела в останню путь уже 14-го свого сина.
Проводжали героя, стоячи на колінах.
“Смерть першими ліпших ховає”.
Століттями триває війна з нашим відвічним ворогом – Росією – за право жити на своїй землі. Гинуть наші чудові хлопці. Поки існуватиме імперська Росія, існуватиме загроза нашому буттю.
“Пімсти смерть великих лицарів” – ця думка повинна щодня пульсувати в нашому серці й не давати спокою.

Люба КРИВОРОТ