• Головна сторінка
• Архів
• Розширений пошук
• Редакція
• Клуб "Холодний Яр"
• Книги - поштою
• Гостьова книга
• Стежками холодноярських отаманів

• Січень
• Лютий
• Березень
• Квітень
• Травень
• Червень
• Липень
• Серпень
• Вересень
• Жовтень
• Листопад

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.
Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.

В’язень ГУЛАГу Євген Грицяк пояснив витоки фанатичної ненависті кацапів до української мови – в минулому і тепер: на ТБ, на радіо FM, у побуті – скрізь, де вони можуть заткнути рота. Виявляється, що одне із залізних правил ГУЛАГу: “Всє ґаварят па-русскі, даже мєжду сабой. Начальство, блатниє, палітічєскіє, разноплємьонниє”. За цим стежили і вертухаї, і суки, і “вори”.
До появи бандерівців у таборах так і було. Нехай вибачать литовці та естонці, але навіть вони під страхом смерті “ґаварілі”. Так свідчив Євген Грицяк.
Наприкінці 1940-х бандерівці змінили правила ГУЛАГу: на зоні вони не тільки голосно говорять українською, а й співають. Після них рідною заговорити і заспівати литовці. Часто, каже Грицяк, співали з практичних міркувань – у співочому колі планували розправи над паханами. Після жорстоких ліквідацій українська мова і пісня для багатьох стали звуками смерті.
1948 року керівництво МҐБ СССР змушено було розвести кримінальних і політичних по різних таборах. Це і створило базу для Воркутинського, Норильського та Кенгірського повстань, які врешті завалити систему ГУЛАГ – економічну основу СССР. І менш як за 40 років наступила “крупнєйшая геополітіческая катастрофа” – смерть СССР. Та це було потім. А для початку було треба заговорити вголос українською. Чи не оце знання несуть у собі нащадки таборових спеців, – власники журналу ШО, “газєти” “Вєсті”, “радио” “Мелодия”?..
“Нє дать заґаваріть на мовє! Іначє катастрофа”.

Ростислав МАРТИНЮК
Київ