 “98 років минуло від трагедії на ст. Пост-Волинський. І лише тепер вшановуємо полеглих, – розпочав Роман Коваль урочистий мітинг. – Але те, що ми тут зібралися, є свідченням, що перервана пам’ять українського народу відновлюється”
Вклонитися козакам і старшинам 1-го Українського козацького полку ім. Богдана Хмельницького прийшли визначні українські діячі культури – міністр освіти і науки Сергій Квіт, співачка Жанна Боднарук, кобзар Тарас Силенко, композитор Анатолій Карпенко, бард Володимир Самайда, 1-й заступник голови Держтелерадіо, голова ОУН Богдан Червак, представник Інституту національної пам’яті Павло Подобєд, поет Дмитро Савченко (учасник визволення Маріуполя у складі батальйону “Азов”, тепер речник “Правого сектора”), бандурист Данило Мельник (учасник боїв під Іловайськом), бард Олексій Бик (учасник АТО в лавах ДУК “Правий сектор”), журналіст Ростислав Мартинюк, краєзнавець Анатолій Зборовський. Вшанували полеглих і начальник залізничної станції Київ-Волинський Валерій Мельник та 1-й заступник начальника Київської дирекції залізничних перевезень Віктор Костюшко, делегації козаків і козачок із Хотова, Ірпеня, Бучі, Червоної Мотовилівки, а також Настя Ярова і Маргарита Тимошенко (наречені політв’язнів Андрія Медведька та Дениса Поліщука).
Вклонився побратимам свого батька і Володимир Бражник – син богданівця Івана Юхимовича Бражника, учасника трагічних подій на ст. Пост-Волинський 26 липня 1917 року.
Вшанувала богданівців й Іляна Гайдук, сестра Іллі Гайдука-“Чучупака”, командира самооборони Криворізького Майдану, десантника 25-ї повітрянодесантної бригади, який загинув у небі над Луганськом минулого року, коли терористи збили наш ІЛ-76. Ілля родом з Тернівського району Кривого Рогу. Колись це було село Веселі Терни. Тут народилися сестри Віра та Паша Бабенки, легендарні розвідниці Степової дивізії Костя Блакитного. У Веселих Тернах народилися отаман Аристарх Рибка та організатор підпілля на Півдні України Василь Шкляр-Сірко.
Торік, на Покрову, Іляна взяла участь у відкритті пам’ятного знаку у Кривому Розі на честь героїв, які народилися в Тернах (або були пов’язані з цим повстанським селом), і полягли за Україну. На меморіальній дошці викарбовано імена героїв Визвольної боротьби 1917 – 1920-х рр. – Костя Пестушка, Віри Бабенко, Паші Бабенко, Семена Коваля, Василя Шкляра-Сірка (всі вони загинули на початку 1920-х рр.) та героїв українсько-російської війни 2014 року (Костянтин Бегма, Ілля Гайдук, Антон Ігнатченко, Михайло Кондратьєв, Микола Сипченко, Володимир Тітенко – вони загинули влітку 2014-го на Донбасі). На превеликий жаль, тернівчани зазнали нових болючих втрат. Від жовтня минулого року загинуло ще десятеро козаків. Іляна Гайдук назвали їхні імена: Євген Танковський, Микола Сипченко, Володимир Тітенко, Денис Верескун, Микола Шеремет, Дмитро Человський, Дмитро Сухомлин, Олексій Селищев, Вадим Курячанський, Сергій Ряжанцев, Михайло Мещеряков, Геннадій Дощенко. Вічна пам’ять!
Освятив меморіальну дошку богданівцям настоятель Свято-Миколаївського храму на Татарці, 1-го заступник голови Синодального управління військового духовенства протоієрей Тарас Мельник.
Співорганізаторами урочистостей стали Історичний клуб “Холодний Яр”, ВО “Свобода”, Військово-історичний клуб “Повстанець”, інженер Андрій Жованик, поет Дмитро Савченко, Козацький полк Святослава Хороброго, Василь Панченко, який безкоштовно організував озвучення заходу і Наталя Зубенко (Мюнхен), яка прислала 50 євро на організацію меморіального заходу. “У листі до мене, – сказав Роман Коваль, – вона, народжена в українському селі в Словаччині, написала: “Шкодую-баную дуже а дуже, що не можу бути з вами сьогодні на ст. Київ-Волинський. Думаючи про богданівців, я згадала як 1950 року мені співала мама, обійнявши мене:
Прийшла картка з України – собирайся, козаче!
Козак ся збирає, Марусю лишає, а сам в дорогу їде!..
Минув рочок, а козака не має, а Маруся плаче,
за столом сидячи, що козака немає”.
Ця пісня навіяла думку, що ми не знаємо жодного прізвища хлопців, які полягли на ст. Пост-Волинський, як і не знаємо імен сотень наших хлопців, які загинули під Іловайськом та в інших містах і селах Донбасу, а їхні матері, дружини та наречені не знають, де поховані дорогі їм люди”.
На мітингу не раз звучали заклики звільнити учасників АТО – Андрія Медведька і Дениса Поліщука – наших славних добровольців, які ризикували життям за свій народ на фронті. Їх звинувачують в убивстві Олеся Бузини. Ми не знаємо обставин справи, не знаємо імен добродіїв, які звели зі світу ворога України Бузину, але виникає питання: чому ворогів України можна вбивати лише на фронті?
Віримо, що подвиг вояків батальйонів “Айдар”, “Донбас”, полку “Азов”, ДУК “Правий сектор”, Окремої штурмової роти “Карпатська Січ” Збройних сил України буде закарбовано в українських підручниках. Віримо, що незабаром наших дітей і онуків змалечку в школах учитимуть на героїчному прикладі захисників нашої Вітчизни – січових стрільців, козаків і старшин військ Центральної Ради, Української Держави, Армії УНР, УГА, повстансько-партизанських загонів, Карпатської Січі, ОУН, УПА, дивізії “Галичина” та наших сучасних лицарських формацій.
Слава Україні!
На світлинах Жанни Боднарук і Сергія Моругіна – учасники вшанування Дмитро Набитович (“Стрий”) й Антон Мусік (“Листок”).
|
