• Головна сторінка
• Архів
• Розширений пошук
• Редакція
• Клуб "Холодний Яр"
• Книги - поштою
• Гостьова книга
• Стежками холодноярських отаманів

• Січень
• Лютий
• Березень
• Квітень
• Травень
• Червень
• Липень
• Серпень
• Вересень
• Жовтень
• Листопад

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.
Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.

З глибоким жалем сповіщаємо, що 1 березня 2014 р. у Броварях загинули Микола Григорович Лисенко та його дружина Неля Олексіївна Щербина. Їх збила машина, коли вони переходили вулицю.
Микола Лисенко народився 6 березня 1927 р. на українських теренах Вороніжчини, в заможній родині селян-ремісників. Родина була репресована, у 1931 – 1947 рр. поневірялася на засланні в Сибіру та Казахстані. Половина сім’ї там і загинула.
1952 року Микола Лисенко з відзнакою закінчив Воронізький сільськогосподарський інститут (фах економіст-аграрник). Ущент зросійщеним повернувся в Україну, де пройшов довгий і складний шлях дерусифікації та відновлення української національної свідомості.
У середині 1980-х років Микола Лисенко взявся досліджувати поховання в селі Биківня, що на північно-східній околиці Києва. 45 років комуністи твердили, що тут поховані жертви німецьких окупантів і навіть поставили відповідний пам’ятник. Насправді ж це були жертви російського тоталітарного режиму. Спираючись на свідчення старожилів та архівні документи, подвижники на чолі з Миколою Лисенком організували широкий громадський рух для розкриття биківнянської таємниці. Під тиском неспростовних фактів лише 1989 року четверта (!) урядова комісія нарешті визнала, що в Биківні поховано жертви більшовицького терору. Їх катували і розстрілювали у в’язницях Києва, а тіла вивозили у биковнянський ліс.
Наприкінці 1996 року побачила світ книжка Миколи Лисенка “Биківня: злочин без каяття”. В ній уперше оприлюднено списки жертв. Друга книжка пана Миколи “Биківня – наш вічний біль” вийшла 2009 року, а наступного року йому вдалося видати своє дослідження “У жорнах комунізму” (888 сторінок!). Це літопис кількох поколінь Лисенків, у якому висвітлено історію українського народу. А ще пан Микола написав сотні статей про поховання у Биківні.
Микола Лисенко, один з фундаторів Українського товариства “Меморіал”, кілька років був головою його виконкому, потім головою товариства “Меморіал Київщини”, в останні роки – почесним головою. В Товаристві політв’язнів та репресованих відповідав за увіковічення пам’яті жертв політичних репресій. Він – перший голова Народного Руху України в місті Бровари. У своєму будинку він створив Музей української старовини й побуту.
Дружина Неля Олексіївна народилася 21 лютого 1941 р. в Естонії в родині військовослужбовця. Під час війни її батько був командиром партизанського загону, що діяв на території Білорусі. Мав багато поранень. Незважаючи на заслуги, був ув’язнений. Після війни звільнений, та через поранення передчасно помер – 1950 року. На початку 1960-х Неля Олексіївна закінчила Київський інститут харчової промисловості. Все життя працювала інженером. З перших днів заснування Народного Руху України була членом цієї організації, згодом – Української народної партії та активісткою сестринства Покровської церкви, надійною помічницею чоловікові та господинею.
Збережімо в наших серцях світлу пам’ять про подвижників українського духу Миколу Григоровича Лисенка і Нелю Олексіївну Щербину.
Вічна їм пам’ять і слава!

Товариство політв’язнів і репресованих,
товариство “Меморіал Київщини”,
Історичний клуб “Холодний Яр”