У часи СССР талановитим боксерам з України світила перспектива, лише коли вони погоджувалися переїхати до Москви.
Один наш “тяж” на прізвище Майдах, студент фізико-математичного факультету Київського державного університету, вперся і, попри пропозицію Федерації боксу, до Москви не поїхав. Казали, що причиною його перемог на рингу було застосування якихось математичних формул. До Москви ж не поїхав, бо заробляв чималі гроші в картярських іграх. І тут, ніби, допомогли йому математичні здібності.
Однак феноменальні успіхи в картах підірвали підвалини збагачення – ніхто не мав бажання суперничати з ним. Утративши заробіток, пішов працювати в ресторан “Метро” “вишибалою”.
У Києві саме завершувався чемпіонат СССР з боксу.
Перед фінальними поєдинками спортсмени мали день відпочинку. Боксери з Москви вирішили провести його в ресторані “Метро”. “Відпочили” добряче.
Виходячи із закладу, образили старенького гардеробника. Майдах вступився за нього. Боксери з матюччям накинулися на юнака, але той несподівано розкидав їх.
Та один “тяж” виявився міцним горішком. Він уже перемагав, але, на своє нещастя, вирішив перестрибнути через “прилавок”, – щоб швидше добити противника.
І тут Майдах завдав прямого удару врозріз зустрічного кроса. І, як кажуть спортивні коментарі, – у “тяжа” тріснуло одразу дві мандібули (щелепи).
Наступного дня на ринг він не вийшов.
Не взяли участь у фіналі і його колеги зі збірної РСФСР…
Від тюрми Майдаха врятували численні свідки. Суд хотів застосувати до героя статтю про перевищення самозахисту. Але як можна перевищити самозахист проти зграї п’яних боксерів!
Навіть у гіпсі Майдах стояв на сторожі. А перед ним – море вболівальників! Люди вкотре радісно переповідали подробиці побоїща.
Мені здається, що настав час поставити Майдаху пам’ятник.
Тим більше, що звільнилося місце навпроти Бессарабки.
Слава героям!
Богдан ЖОЛДАК, член Національної спілки письменників України |
