Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2024 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   


Від “Скіфського степу” до “Заклятого заліза”


Крізь біль катованих століть,
Крізь жах, що брилою тяжить,
Крізь мудро виплетену сіть,
Замком замикану замкнутість –
Я пробирався доброхіть…
Леонід Череватенко

31 жовтня виповнилося 75 років Леонідові Васильовичу Череватенку, а 2 листопада в Центральній міській бібліотеці Ірпеня відбулося вшанування. Привітати ювіляра прийшло чимало письменників, серед них Олександр Шугай, Роман Коваль, Олександр Корж, Алла Диба, Василь Довжик, Наталя Околітенко, Ольга Страшенко, Леонід Закордонець, Анатолій Жикол, Вікторія Козак, Володимир Коскін, Василь Слободяник, Володимир Симоненко, Ніла Висоцька, а також голова Ірпінської організації ВО “Свобода” Богдан Мельничук і голова Ірпінської організації УНП Тетяна Скріпленко. А ось сам ювіляр за станом здоров’я не зміг прийти. Зате була присутня “добрий ангел Череватенка” Людмила Забарило.
Ведуча вечора Олена Циганенко розповіла про життєвий шлях митця.
Присутні переглянули уривок з фільму Леоніда Череватенка “Дорога на Січ”. До речі, його рід, ймовірно, ведеться від черкаського сотника Михайла Череватенка, який звитяжив на початку ХVІІ століття. “Але свою славу треба заробляти самотужки”, – вважає письменник.
Олена Циганенко передала для ювіляра подарунок майстра народної творчості Тетяни Федорової – постать бунчужного, охоронця бунчука – символу гетьманської влади.
Яскраво виступили й сучасні козаки – співаки народного ансамблю “Хортиця” Ірпінського будинку культури. Вони виконали пісню Українських січових стрільців “Ой на горі, на Маківці” і “Пісню про Сагайдачного”.
Промовляли поети, члени літературної студії “Дебют”, громадські діячі. Серед них – Світлана Кушнір з онучкою письменника Юрія Бедзика Марічкою. Лунали вірші Череватенка з його збірок “Скіфський степ”, “Закляте залізо” (за цю книжку Леоніда Череватенка називають “поетом Празької школи”).
Олена Циганенко наголосила, що Череватенко “все життя був вірний обраній темі”. Почав він з дослідження доробку репресованого письменника Валеріана Підмогильного. Череватенка попередили: “Ми реабілітували людей, а не їхню творчість”.
Дипломна робота Череватенка про творчість Євгена Плужника “тягнула” на кандидатську дисертацію, але шлях до аспірантури закрили, бо автор, як казали вголос, “настроен националистически”. Відтоді тема “розстріляного відродження” є наскрізною у житті Череватенка.
Показали в той вечір і уривок із фільму “Гайдамака”, до якого Леонід Васильович написав сценарій. Поруч з фільмами “Хай Бог розсудить” (за Климом Поліщуком) та “Закон” (за новелою Юрія Липи) “Гайдамака” увійшов до кіноальманаху “Бог їх розсудить” (до всіх Череватенко написав сценарії).
Важливим для Череватенка є дослідження життя і творчості Олега Ольжича. Разом з режисером Аркадієм Микульським він створив про нього кінотрилогію “Я камінь із Божої пращі”. У ній три кінокартини: “Ольжич” (1996), “Доба, жорстока, як вовчиця” (2000), “Незнаний воїн” (2000).
“Знімаючи фільм про Ольжича, ми потратили роки… – писав Леонід Васильович. – Виїжджали в Америку і Канаду, брали інтерв’ю у соратників поета, знаходили його родичів. Коли я побачив це на екрані, то зрозумів, що моє завдання – донести до наступних поколінь образи цих людей, бо про них ми знали тільки з антиукраїнської пропаганди. Перед нами постали люди, які про достаток думали найменше... Я подумав: та це ж і є те покоління, що мало б керувати незалежною українською державою”.  
За кінотрилогію про Ольжича Леонід Череватенко і режисер Аркадій Микульський 2002 року удостоєні Національної премії імені Тараса Шевченка.
“Хоч Леонід Череватенко й володар Національної премії ім. Тараса Шевченка, – зазначив Роман Коваль, – все ж до кінця себе не реалізував. – І були на те причини: його довго не публікували в часи СССР, а в роки незалежності його роками замовчувала “Літературна Україна” (коли редактором був Петро Перебийніс)”.
Як би не було, але Леонідові Череватенку поети присвячують вірші. Один з них прочитала і я:

Були Ви нерідко опальним вигнанцем,
та образ козацький від того не зблід,
вели свої твори, як триста спартанців
колись в Фермопілах вів цар Леонід!
Ви бачите зірко де тлінь, де путяще,
куди спрямувати потужний прорив,
бо Ольжич, як камінь із Божої пращі,
у творчість ясним метеором влетів!

А письменниця Алла Диба призналася, що шестеро своїх онуків, “учить й учитиме на творах Леоніда Череватенка”.
Довгих літ, шановний Леоніде Васильовичу, здоров’я, нових фільмів і віршів!

Ольга СТРАШЕНКО,
член Національної спілки письменників України

Від редакції
З нагоди 75-ліття ювілею поета починаємо друкувати його досі не опубліковані вірші.

A. D. 1710. Зима

З неба сипле, сипле сніг –
Апокаліптичний, неспинний, –
Замітає кривавий слід
Від Батурина до Тігини.

Заміта, засипає сліди
Враз пропечені врагами назавсігди,
На вікu, навіки, назавше –
Як “будь проклятий ти!” сказавши.

А під тими крутими заметами,
Позавчора ще військо, рать,
Ошелешені стратами й метами,
Кармазинні й серм’яжні мазепинці
Сплять.

Удавалося: от воно – диво з див!
І свята свободонька – от вона!
А дісталося море сиріт і вдів,
Ще й держава недобудована...

Далеченько втім до кінця:
Історичними несені бурями –
Кажуть, лицарі, кажуть, одурені –
Мчать, сповняючи волю Творця!

В майбуття розігнались, а велено: тпрусь!
Завірюху чекайте, віхолу!

І тремтить-мовчить Україна–Русь –
Барокова церква під стріхою.

 

Павло Судоплатов

Фортуна провела його тупа
(Чи то сліпа?) Крізь кубла щирих наці,
Інтернаціоналістів! Поту й праці
Доклав на здобування зброї й рацій
Чимало він! Чекістська шантрапа,
Напевне, заздрила: “Від молота й серпа
Йому вділила доля нескупа!”
Втім, потребує інших мотивацій
Герой брудних секретних операцій
Із мозком генія і совістю клопа.

Тут виникає сумнів сумовитий:
Чи маєм право ми його судити?
Та проти фактів, кажуть, нічим крити.
Коли все так брутально і криваво
Чинити суд, гадаю, маєм право!
А список жертв направду знаменитий:
Це Шумський, Коновалець і Ромжа,
Ще сотні патріотів. І не змити
Святої крові з прізвища бомжа.

Численні легендовані загони
НКВС–НКВД, що безборонний
Наш люд терзали, різали, кололи
Ще й прикривались іменем УПА.
І в очі задивлявся охололий
Дитячий трупик, і людська ропа
У пустці довго тхнула, і мололи
Пропагандисту бажану бридню,
Ганьбили нас.
“Тож плюнемо на ню,
На самостійну й незалежну Неньку –
Хитреньку, заможненьку, ледаченьку, –
Не личать нам погрози, пози, сльози”,

Але скажіть: хто знає до пуття
Як заробляв собі на прожиття
колишній начальник “Бюро №1”
генерал-лейтенант Судоплатов
Перекладами “украинской прозы”.

Леонід ЧЕРЕВАТЕНКО



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Сердечно дякуємо за підтримку газети “Незборима нація”!
Сердечно дякуємо за підтримку
газети “Незборима нація”!

Петро БРИНЯК – 200 грн
Любомир СВІТЕНКО (Львівщина) – 300 грн
Ігор СМЕТАНСЬКИЙ (м. Калуш) – 350 грн
Іван КАЧУРИК – 400 грн
Віктор ДРУЗЬ  (с. Зорине, Сумщина) – 500 грн
Володимир ЧЕРНИШ – 1570 грн.
Олександр РИЖЕНКО (Київ) – 3000 грн.

Передплачуйте газету “Незборима нація”

Передплатний індекс – 33545.
Для Донецької і Луганської областей – 87415.
Ціна – 95 грн на рік.
Читайте, передплачуйте!





03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ