У День українського волонтера в Рокитнівському будинку культури відбулася історична для нашого міста подія – презентація книги Романа Коваля “Сто історій Визвольної війни”.
Значних зусиль для проведення презентації доклали волонтерка Інна Кулініч, Лариса Таргоня (мама загиблого на війні бійця та дружина фронтовика), директорка Будинку культури Тетяна Стипанова, мама трьох дітей і дружина командира батальйону ЗСУ, учасниця вшанувань героїв Холодного Яру.
Зал Будинку культури чималий – на 300 осіб. Радію, що він був повністю заповнений старшокласниками рокитнівських шкіл, студентами медичного коледжу та учнями професійного ліцею, волонтерами, військовослужбовцями, рідними загиблих бійців ЗСУ, вчителями і директорами рокитнівських шкіл.
Найбільші делегації школярів і вчителів привели директор Рокитнівського ліцею № 1 Василь Бунько та директор Масевицького ліцею Людмила Смик. З Рокитнівського ліцею № 1 прийшло понад 70 хлопців і дівчат! Василь Бунько та Людмила Смик розуміють надзвичайну важливість національного виховання української молоді.
“Шановні козаки, дорогі козачки! – почав Роман Коваль. – Історичний клуб «Холодний Яр” щиро вітає вас і бажає всім нам перемоги і щасливої долі в Самостійній Україні. Вітаємо учасників цієї війни і їхніх шляхетних помічниць і помічників – волонтерів та жертводавців. Схиляємо в пошані голови перед тими, хто поліг за наше право вільно жити в Самостійній Україні. Дякуємо тим, хто продовжує нерівну і запеклу боротьбу!”
Книга Романа Коваля починається зі слів сотника Армії УНР Макара Каплистого: “За весь час… визвольної боротьби нашого народу так багато було випадків самопожертви, відданости й любови до рідного краю, що годі й перелічити їх”.
“Сто історій…” звернені до кожного українця, але насамперед до вояків і волонтерів – людей високого духу, людей, у грудях яких б’ються хоробрі серця…
Про це й епіграф до книги: “Почеснішого нема на світі, як бути вояком і виборювати свою Батьківщину”. Ці святі слова промовив Валентин Сім’янців, козак Богданівського полку, згодом козак 1-го кінного полку Чорних запорожців. Тепер за ним це можуть повторити наші рокитнянські козаки та козаки інших земель.
З піснями Визвольної боротьби до нас звернувся кобзар Святослав Силенко. Багато хто вперше почув його пісні – про отамана Зеленого та отаманну Марусю Соколовську. А деякі пісні ми знали – “Ой піду я лугом-долиною”, “Буде нам з тобою що згадати”. Пролунала й мелодія “Запорозького маршу”, яку зберіг для нас сл. п. кобзар Євген Адамцевич. А ще була пісня про УПА, яка зродилась на Волині!
Про долю дружини українського офіцера та її дітей на Донеччині щиро розповіла Тетяна Стипанова. Її виступ багатьох зворушив – люди плакали. Багатьох схвилювала і промова капітана ЗСУ Ігоря Гаврищишина, учасника боїв на Донеччині (Бахмут), Луганщині (Серебрянський ліс) та Запоріжжі. Таких, як він, ніколи не зламати!
Наприкінці презентації слово мав військовослужбовець Володимир Юхно. За мужність Володимир нагороджений “Золотим хрестом”. Він висловив непохитну віру в незламність українського народу.
У залі уважно слухали волонтери та меценати Микола Ковалець, Сергій Богданець, Євген Коваль, Василь Ламаза, Надія Кудитіна, Володимир Щур, Володимир Мосейчук, батько і брат сл. п. Андрія Попка – Олексій та Віктор. Андрій Попко у складі ССО воював поруч із комбатом “Карпатської Січі” Олегом Куцином у с. Вірнопіллі на Харківщині. І поклав життя за Україну.
Була з нами й Людмила, мама Анатолія Дудика, бійця 3-ї штурмової бригади, який загинув смертю хоробрих на Донеччині.
Під час проведення презентації було зібрано кошти для підтримки 93-ї бригади ЗСУ “Холодний Яр”.
Подій рівня презентації книги Романа Коваля “Сто історій Визвольної війни” на Рокитнівщині було небагато. Рокитнівчани придбали багато книг, а черга за автографами до автора була чималенька. “Після таких зустрічей, – написала учасниця презентації Наталія Ражик, – особливо відчувається обов’язок зберігати правду про нашу боротьбу й передавати її наступним поколінням”.
Закінчу словами поета Олекси Різниківа. “Магічне, чародійське занурення у ті страшні і святі часи, – так написав він про книгу «Сто історій Визвольної війни». – Читаю – не відірвешся! Це просто занурення, упірнання в ті часи, коли справжня, генетично козацька, Україна вибухнула, хотіла відродитися, а не змогла… Книга читається легко, швидко, відкрий на будь-якій сторінці – і ти там, у тих легендарних, високих і страшних часах! Дні революції оживають, стають явними. Ти тільки повторюєш слова Олександра Олеся «Яка краса відродження країни!», а з іншого боку – слова Володимира Сосюри: «Німій, обдуреній, забитій – невже не встать тобі від ран?!»”. Встанемо!
Йдемо далі, діставши потужний заряд безприкладної жертовності та любові до України.
Козакам слава!
Іван ПАРЧУК, Історичний клуб “Холодний Яр” Про автора
Парчук Іван – тренер з вільної боротьби Рокитнівської ДЮСШ, кандидат у майстри спорту з вільної боротьби та пішохідного туризму, суддя національної категорії з вільної боротьби, організатор туристсько-краєзнавчої експедиції “Шляхами національних героїв України”, керівник складних гірських туристських походів, організатор Всеукраїнських юнацьких турнірів з вільної боротьби “Кубок козаків”, “Малюк”, “Рокитнівська битва”, “Рокитнівське дівча”, козак Історичного клубу “Холодний Яр”.
На світлині – Іван Парчук. 
|
