 До Дня Незалежності Історичний клуб “Холодний Яр” провів презентацію книги Романа Коваля в Чорнобаївському будинку культури.
“Сто історій Визвольної війни”. У цьому виданні лише сто історій української жертовності й любові до рідної землі. 100 епізодів боротьби в різних краях нашої неозорої землі – з 1914-го до початку 1930-х. Місяць за місяцем. І кожен лаконічно – ніби спалах фотоапарата – висвічує епоху.
А розпочав вечір кобзар з Великого Хутора Михайло Коваль піснею “Козацька доля” (сл. і муз. Михайла Коваля). За ним лідер гурту “Тінь Сонця” Сергій Василюк пречудово виконав старовинну козацьку пісню “Чорна рілля ізорана”. Нині Сергій – пілот роти ударних безпілотників “Вирій” 241-ї бригади тероборони ЗСУ.
Роман Коваль розповів про боротьбу століття тому на Черкащині. Ось назви деяких розділів… “У Жашківській земській лікарні” – про те, як на початку січня 1920 р. в жашківській лікарні опинилися хворі на тиф козаки Армії УНР, а в Жашків прийшли російські окупанти.
“Смертельна пригода сотника Гарячого” – цей розділ написано на основі спогаду Павла Гарячого із с. Буди-Горобіївської Канівського повіту, командира 1-ї кінної сотні 2-го Запорозького полку ім. Янки Кармелюка в 1919-му. Сотник казав: “Той, хто йде на відверту боротьбу, про наслідки для власної особи не турбується”.
“Брати Блажевські”. Цей розділ про братів Блажевських із Ксаверового біля Городища. Вони продовжували відчайдушну збройну боротьбу проти російських окупантів до 1930 року. Останній із братів Андрій загинув у бою 8 березня 1930 року. Але навіть смерть не вирвала нагана з його руки.
Образ Андрія зберігся в пам’яті земляків. Був він, як і всі брати, “високий, чорнявий, до людей привітний. Мав дужий, гарний голос”. Любив співати: Ой піду я лугом, лугом-долиною,
Ой чи не зустрінусь з родом-родиною… На пам’ять про братів Блажевських і першого дослідника їхнього героїчного шляху Андрія Тегерешвілі кобзар Михайло Коваль виконав улюблену пісню отаманів.
Оскільки гості приїхали з Києва, то й заспівали про Зеленого, бойовий шлях якого проліг і через Черкащину – аж до Умані і Христинівки. Піснею повернули отамана Зеленого на Черкащину Сергій Василюк і Святослав Силенко. А Святослав ще виконав “Пісню про отамана Нагірного” – на слова Василя Бойка із с. Вереміївки (муз. Тараса Силенка).
Отаманів онук Володимир Савченко приїхав на цей вечір з Вереміївки. Ще в 1998-му він передав Романові Ковалю копію прощального листа Івана Нагірного з полтавської в’язниці. Роман Коваль зачитав цього листа чорнобаївцям. “Мені себе не жалко, а жалко вас, – писав Іван Савченко в жовтні 1923 р. напередодні розстрілу. – Коли я загину, то це все й страждання, а ваше тілько почнеться… Ви страждаєте за те, що я мав щире і правдиве серце, щиро поважав свій рідний край і нарід й з одвертою душою пішов боронити його. Історія колись скаже, хто я був і де дівся”. Так і сталося – Роман Коваль не раз публікував свій нарис про вереміївського отамана. На Українському радіо ще 25 років тому звучали і його передачі про славного отамана.
Овацією (і стоячи!) чорнобаївці привітали Ігоря Гаврищишина, командира роти 135-го батальйону 114-ї бригади (у 2022 – 2025), капітана ЗСУ, козака Історичного клубу “Холодний Яр”, захисника нашого буття.
Потім до історичного клубу було урочисто прийнято ветерана українсько-російської війни (снайпера!), виховника “Бойових мурах” Леонтія Гуцула. До земляків щиро звернулися брати Купчини – Андрій і Михайло (ветеран 1-го штурмового полку ім. Дмитра Коцюбайла-“Да Вінчі”), віцепрезидентка Історичного клубу “Холодний Яр” Леся Островська, заступниця селищного голови Вікторія Кикоть та юний Олександр Гвоздь, представник “Бойових мурах” – співорганізаторів вечора.
Піснями привітали чорнобаївців 14-літній Олександр Кривицький та вихованка Чорнобаївської школи мистецтв Аліна Мурав’я, а кобзар Михайло Коваль виконав пісню на пам’ять про всіх, хто загинув у боротьбі за Україну, – “Я сьогодні від вас від’їжджаю”. Жінки в залі – а їх була більшість – плакали від зворушення.
А завершився незабутній вечір концертом кобзаря Святослава Силенка і Сергія Василюка. Люди бурхливо вітали виконавців.
Отець Іван, який спостерігав за дійством із зали, сказав, що для чорнобаївців і пісні про Визвольну боротьбу, і розповідь Романа Коваля про часи УНР були повною несподіванкою. Такого вони ще не чули.
Участь у незабутньому вечорі взяли козаки Історичного клубу “Холодний Яр” Леонід Ключніков та ветерани “Карпатської Січі” Богдан Легоняк і Сергій Щербина-“Свобода”.
На роту ударних безпілотників “Вирій” 241-ї бригади тероборони ЗСУ було зібрано 27060 грн.
Організатори вечора – Андрій Купчин, директор Чорнобаївського будинку культури, та Чорнобаївська територіальна громада.
За гарний прийом – щира подяка! Історичний клуб “Холодний Яр” На світлині Леоніда Ключнікова – Леся Островська та Роман Коваль 
|
