 З Іриною Гармасій підготували книгу спогадів про Олега Куцина-“Кума”, командира 49-го ОСБат “Карпатська Січ”. Хочемо видати її до його 60-ліття. У книзі понад 150 розділів. Пропоную до вашої уваги один з них під назвою “Батько!”. 23 березня 2022 р. з “Кумом” влітаємо в передмістя Ірпеня с. Романівку. Олег за кермом. На великій швидкості, обминаючи вирви від мін, машина летить повз догораючі хати, крізь дим – до річки…
Під ураганним обстрілом перебираємося з “Кумом” через розбитий міст в Ірпені. Під мостом на тому боці сідаємо в якийсь джип – без вікон.
– Двері зсередини не відчиняються. Якщо щось, то через вікно, – попередив “Кум”.
“Хм, і як я через те вікно пролізу в бронежилеті запакований…” – подумав.
Але “Кум” уже газонув! З-під моста, круто вверх на дорогу.
Міни бахкають.
“Тільки б мотор не підвів”, – я подивився на Олега. А він, як на Яворині, спокійно бере гору.
Уже перед вискоком на дорогу перед самим капотом рветься міна, але ми нижче і нас не зачепило. Газу – і ми вже на дорозі.
Викручуючи кренделі поміж розбитими машинами, летимо вперед. Позаду знову бахнуло...
Від напруження я навіть не зрозумів, що “Кум” говорить до мене.
– Орел, нині в “Костика” день народження. 32 роки. А нема що подарувати. Поки я буду на нараді з командирами, намалюєш йому портрет. Маєш 5 хвилин.
“Який портрет?! – думаю. – Та ми ще звідси не вибрались”.
На шаленій швидкості, під свист і вибухи мін пригнали на місце. Показують “Костика” . Я його в підвал, до вікна і...
5 хвилин. Наказ командира виконано.
Отакий він – батько “Кум”! Тут не знаєш, коли міна впаде на голову, а він думає про подарунок для свого бійця.
Батько! Василь БИЧКО-“ОРЕЛ”, ОДЧ “Карпатська Січ”
Пожертви на видання книги про Олега Куцина просимо надсилати:
ПриватБанк, 4731 2196 4692 0573, Оксана Герасимюк (секретарка проєкту). 
|
