19 червня виповнилося три роки, як поліг Олег КУЦИН, командир 49-го ОСБат “Карпатська Січ”. Готую (разом з Іриною Гармасій) книгу спогадів про Олега. Хочу видати і провести її презентацію до 23 листопада, до його 60-ліття. Пропоную до вашої уваги один з розділів майбутньої книги.
“Кум” насамперед піклувався про своїх піхотинців, адже на них усе тримається. І таку культуру впроваджував у батальйоні. Ще з 2014 року хлопців, які поверталися з бойових чергувань із Пісків, шахти “Бутівка” чи Донецького аеропорту, він возив у лазню – щоб попаритись (тоді це була чи не єдина можливість помитися), відпочити та просто поспілкуватися.
Для своїх бійців він завжди намагався дістати найкращу амуніцію, найрідкісніші смаколики.
Якось у червні 2022 року в Барвінковому він зайшов до штабу (стройова та персонал). Побачивши в коридорі січовика у формі та бронежилеті, брудного, щойно з Вірнопілля, підійшов до нього.
– Вітаю, друже! Ти давно чекаєш? Що ти хотів?
– Мені потрібна довідка, хвилин 10 чекаю, поки діловод звільниться.
Наступні 10 хвилин “Кум” пояснював людям у штабі, що коли приходить вояк із передової – всі справи відкладаються, адже його потреби – на першому місці.
Піхота тримає фронт, а ми всі тут для того, щоб цю піхоту забезпечити всім потрібним.
Василина НАКОНЕЧНА, старший лейтенант ЗСУ
На світлині – Василина Наконечна та Олег Куцин, якому залишилося радіти життю менше місяця. Харківщина, 23 травня 2022 р.
Пожертви на видання книги про Олега Куцина просимо надсилати:
ПриватБанк, 4731 2196 4692 0573, Оксана Герасимюк. |
