Зустрів статтю Катерини Шполянської про Холодний Яр. Ох, думаю, скопіюю для свого словника про Романа Коваля і його знаменитий, шляхетний, уже тридцятирічний Історичний клуб “Холодний Яр”... Але – пробі!!!
Катерина Шполянська, авторка порталу “Телеграф”, мене здивувала... Чим?
Почала вона гарно: нагадала Тарасові рядки:
Де ж ти дівся, в Яр глибокий
Протоптаний шляху?
Чи сам заріс темним лісом,
Чи то засадили
Нові кати? Щоб до тебе
Люди не ходили
На пораду...
Процитувавши Тараса Шевченка, авторка пише великими літерами: “Сучасність”. І що?! Жодного слова про Романа Коваля, який 30 років протоптує туди шляхи, жодного слова про те, як народ наш тішиться і радіє, що Холодний Яр діє!!!
Чарівна пані Катерино! Чому ж ви самі засаджуєте той шлях, яким щороку туди їдуть тисячі й тисячі людей наших? Чому замовчуєте діяльність історичного клубу, який збирає в Холодному Яру воїнів і кобзарів, ставить пам’ятники героям, видає книги про Визвольну боротьбу в Холодному Яру?! Хто вам забороняє?..
Олекса РІЗНИКІВ
На світлині – Роман Коваль на Меморіалі козакам-добровольцям у Холодному Яру. 5 жовтня 2024 р.
|