Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2021 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділені пошти: наш передплатний індекс (33545) ви знайдете в Каталозі українських видань 2010 р.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   
   


Вікторові Лісоволу виповнилось би 90 років


Вікторові  Лісоволу виповнилось би 90 років

21 лютого 1931 р. в с. Семенівці Полтавської області народився Віктор Лісовол, бандурист, композитор, автор музики пісні “Наливайте, браття, кришталеві чаші”, заслужений працівник культури України, автор книжки “50 пісень Віктора Лісовола”, багатолітній учасник холодноярських вшанувань і вечорів пам’яті українських героїв, член Історичного клубу “Холодний Яр”.
Пропонуємо вам уривок з розповіді Романа Коваля про Віктора Лісовола “Кілька колосків до образу кобзаря Віктора Лісовола”.
“…Як оцінювали Віктора Лісовола ті, кому він співав?
Бориса Списаренка принаджувала в особистості Лісовола «непогамовна жага творення». Списаренко називав Віктора «Прометеєм пісенного вогню». Художник Олександр Фисун, прослухавши пісню «Кину пером», дорікав кобзарю, що той не знає ціни своєму таланту:
– Такими червінцями на вітер будь-де не кидаються.
А Федір Лавров просто вигукнув:
– Та ви ж знахідка! Ви собі ціни не знаєте!..
Володимир Іванович Северин (працівник Київського ботанічного саду) про пісню “Наливаймо, браття” висловився так:
– Бандитська пісня, вибачайте, бунтарська – поламала всі канони української народної пісні.
Северин дивувався, як Лісовол під час виконання цієї пісні з мінору миттєво вискакує на мажор.
Композитор Олександр Димитров (Малинка) казав Віктору:
– Те, що ти виконуєш, не входить у нормальні рамки.
Віктор Гаман, даруючи Лісоволу свою книгу, підписав: «За пісню, що палить душу». А от поет Володимир Забаштанський, увібравши в себе весь сум Лісоволових пісень і дум, охолодив кобзаря:
– Не співай таке... Душа кригою береться.
– Вікторе, не край мені душу, – вислухавши Лісоволове квиління, сказав Володимир Кравченко, брат дружини.
Журналіст Мар’ян Лагідний оцінив талант Лісовола як «кришталевий».
Звенигородський козак Петро Шкляр мовив категорично:
– Я вас трьох ставляю найвище: Василя Литвина, Віктора Лісовола і Павла Супруна... І не пручайтесь!
Павло ж Супрун покритикував одного разу Лісовола:
– Віктор Іванович неправильно співає думу про самарських братів.
Лісовол пояснює:
– Я її актуалізував, скоротив... Драматургію продумав.
Додаю своє спостереження і я:
– Сумні пісні й думи Віктора Лісовола звеселяють душу.
– Вікторе, ти емоційна, тонка людина, – висловився керамік Олександр Олійник. – Тільки неувага до тебе – ти вже й закрився... На тепло квітка розпускається.
А про пісню «Кину пером» сказав захоплено:
– Навально... А останню строфу – притишено. Коли б ти так і далі продовжував (ураганно), я б здурів. Вікторе, ти диявол...
Та найкраще висловився Вадим Крищенко у вірші «Вечір під бандуру», який присвятив Віктору Лісоволу. Ось його початок і закінчення:

Наслухавшись козацьких гордих дум,
Заснуть не можу – мучать давні муки,
Я чую, як пищаль стріляє в глум
І кривду б’ють освячені шаблюки...

Дзвенить в струні історія моя,
В живій бандурі міниться душа,
Спасибі їй, що нагадала знову,
З якого роду, кореня, коша,
Яку в душі ношу цупку основу.

Помер Віктор Лісовол 5 квітня 2013 р. в м. Вишгороді на Київщині.
Вічна пам’ять і вдячність!

Роман КОВАЛЬ, Історичний клуб “Холодний Яр”

  



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Сердечно дякуємо за підтримку газети “Незборима нація”!
Віктор ДРУЗЬ (с. Зорине, Сумщина) 260 грн.
  Ігор СМЕТАНСЬКИЙ (Калуш) – 300 грн.
  Олександр РОМАЩЕНКО (дід Карбала, с. Цвітна, Кропивниччина) – 600 грн.
  Український конгресовий комітет Америки (відділ на Лонг Айленд) – 500 ам.  дол.




03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ