Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2020 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділені пошти: наш передплатний індекс (33545) ви знайдете в Каталозі українських видань 2010 р.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   


Юлія Ганущак, лицар Бронзового хреста заслуги


З нагоди 105-ї річниці від дня народження вшановано пам’ять Юлії Ганущак-“Галичанки”, підпільниці, референтки УЧХ Станіславівщини і Дрогобиччини.
Ініціювали вшанування журналістка Віра Перегіняк, просвітяни і союзянки, до яких долучилися ветерани УПА, селищна рада Войнилівської ОТГ, Довпотівська філія Войнилівського ліцею, директор Войнилівського ліцею Іван Тиніц. Із Болехова прибула подруга “Галичанки” – 99-річна Катерина Гаврилів-Данилів (“Зелена”).
Священники місцевих парафій УГКЦ і ПЦУ за участі церковного хору с. Довпотова відправили панахиду біля могили Юлії на сільському цвинтарі. Всі помолилися та заспівали повстанських пісень.
Юлія Ганущак народилася 31 січня 1915 р. в с. Довпотові. Навчалася у Дрогобицькій українській гімназії ім. Івана Франка при “Рідній школі”. Тут вступила до Пласту, який на той час поляки заборонили. Була курінною. По закінченні гімназії навчалася у Львівській вищій торговельній школі. Була секретаркою просвітницького товариства “Відродження” в Калуші. Організовувала юнацькі гуртки від Союзу українок і “Рідної школи” в селах Мостищі, Болохові, Бережниці, Зборі, Верхній.
“Люди тішилися, а я заплакала”, – згадувала Юлія початок перших совітів у вересні 1939 року. Дуже швидко серед учителів з’явилися сексоти, які донесли, що Юлія не дотримується навчальних програм. Чекісти двічі викликали її на допит. Про загрозу арешту Юлію попередив інспектор Калуського районного відділу освіти член ОУН Тарас Банах. Відтоді, з лютого 1941 р., перейшла в підпілля, а навесні стала членкинею ОУН. У травні того ж року совіти репресували її родину: батько помер на засланні в 1942-му, а мама повернулася в Довпотів через 5 років.
З весни 1943-го до лютого 1944 р. була провідницею жіночої сітки Калуського окружного проводу, потім – жіночої сітки і референтури УЧХ Станіславівського обласного проводу ОУН. У січні 1945 р. “Галичанка” – 1-й референт УЧХ новоствореного Дрогобицького обласного проводу ОУН. Заготовляла медикаменти, організовувала лікування бійців УПА в підпільних шпиталях, санітарні вишколи, збирала допомогу сім’ям підпільників, продукти й oдяг для вояків, а також oрганізoвувала курси прoпагандистів, співпрацювала із СБ OУН. За самовіддану працю “Галичанку” 25 квітня 1945 р. нагoрoдили Брoнзовим хрестом заслуги.
Заарештували її в с. Верхньому Синьoвидному Скoлівського району в червні 1946 року. Дoпитували у Дрoгoбицькій, пoтім у Лук’янівській тюрмі. Жорстоко били, через що вона часткoвo втратила слух. Підселяли до камери прoвoкатoрів, кидали в карцер. Юлія огoлoсила гoлoдування. “Помилування не просила, бо не так була вихована”, – сказала вона в інтерв’ю Марті Гавришко.
1 листопада 1946 р. окупанти засудили її до 10 рoків табoрів і 5 рoків пoзбавлення грoмадянських прав. Каралася в табoрах Мордовії та  Нoвoсибірська. 9 рoків, 7 місяців і 13 днів неволі! У 1956 р. повернулася в рідне село інвалідoм І групи.
Продовження вшанування Юлії Ганущак відбулося в Довпотівській гімназії. Промовляла голова Калуської філії Союзу українок Любов Липовська, а голова “Просвіти” Калущини Леся Кирилович запропонувала запровадити премію для медичних сестер ім. Юлії Ганущак. Голова Войнилівської ОТГ Мар’яна Масляк запевнила, що місцеві депутати підтримають це звернення. Теплими словами згадали землячку Євген Гірник та воїн ОУН-УПА Антон Мазур.
Вічна слава Юлії Ганущак!

Ігор СМЕТАНСЬКИЙ,
Історичний клуб “Холодний Яр”, калуська “Просвіта”



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Щиро дякую за допомогу
Сергієві ТЕЛЯТНИКУ (Первомайськ) - 500 грн.
Ігореві СМЕТАНСЬКОМУ (Калуш) - 400 грн.
Остапові ЯЦКЕВИЧУ (Львів) - 150 грн.
Юрієві ОСАДЧУКУ (Первомайськ) - 50 грн.

ЩИРО ДЯКУЮ ЗА ПОЖЕРТВИ НА ІСТОРИЧНИЙ КЛУБ "ХОЛОДНИЙ ЯР"
Юрієві МІРОШНИЧЕНКУ і добродію КОКОТІ - по 200 грн




03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ