Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2019 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділені пошти: наш передплатний індекс (33545) ви знайдете в Каталозі українських видань 2010 р.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   
   


“Я не дисидент і не інакодумець”


“Я не дисидент і не  інакодумець” 12 листопада виповнюється 90 р. від дня народження поета-борця Зеновія Красівського. З цієї нагоди публікуємо уривок з його виступу перед священиками за кордоном 1990 року, повністю опублікований у книжці Романа Коваля “Здолати Росію”.

 

Всечесні отці! Пані та панове! Я представляю ту Україну, яка в минулих десятиліттях взяла зброю в руки і майже два десятиліття боролася спочатку проти німецько-фашистських загарбників, а потім проти московсько-більшовицької навали; тих українців, яких десятками тисяч лягло у відомих і безіменних могилах; тих десятків тисяч, що перейшли через м’ясорубку російських катівень і гибіли довгі роки по Сибірах та вічній мерзлоті на великих будовах новітнього вавилонського стовпотворіння; тих страждальців, яких вивозили з рідної землі в 1945-му, 1947-му і 1950 роках тільки за те, що вони були запорукою Національно-визвольної боротьби.
Нарешті, я один з тих, які протягом 45 років не припиняли боротьби народу за свою волю і за це відбували постійно терміни[ув’язнення].
Вважаю потрібним заявити, що я не дисидент і не інакодумець у совєтській системі, що я націоналіст, і з цієї точки зору висвітлюватиму політичний стан сьогоднішньої України. Якщо в цьому зібранні є хтось, хто виходить з інших критеріїв, то дуже прошу не брати мені за зле мою в деяких місцях категоричність суджень чи суб’єктивізм. (…)
Щербицький був для України скаженим псом. Такими псами були партійний [комуністичний] актив, КҐБ, репресивні органи, лжесуди. До них треба зачислити продажну і колаборантську братію борзописців, (…) мережу сексотів і явних провокаторів. Чорною плямою лягла на Україну 10-мільйонова (або, як заявив Горбачов, 15-мільйонова) зграя росіян на Сході України.
40 % українців зреклися своєї мови. Що робити тому народові, якого нація як органічна спільнота перестала захищати?
Ми побачили безпрецедентний випадок в історії людства: нація перестала захищати особу, й особа – найменша її складова часточка – відторглася від матірного лона і почала шукати захисту в чужому тілі.
Вдумайтеся: в таких містах, як Київ, Харків, Донецьк, Одеса і багатьох інших, ви можете ходити тижнями і не почуєте українського слова. Там нема українських шкіл. Усе залило чужорідне море.
Нам відібрали церкву і накинули свою, російську. Нас виморили голодом, нас видушили по тюрмах. (…) Як ви знаєте, УАПЦ була ліквідована в 1930 році не тільки як явище релігійне, а як явище українське. Було ліквідовано різними методами і засобами 30 єпископів із 34 єпископів і кількасот священиків.
У Західній Україні остаточний удар Українській греко-католицькій церкві завдано у 1946 році. (…) 12 єпископів, сотні священиків, тисячі віруючих або загинули, або були репресовані, засуджені, вивезені. В парафіях насаджувалося російське православ’я, церкви в більшості сіл закривали, в них робили склади або музеї.
На сході українська церква, не закріпившись добре за 10 років, зовсім зникла, на заході – пішла в підпілля, в катакомби.
Як вам розповісти, як вам змалювати, що переніс наш нарід за тих 40 років, які так коротко вимовляються, але які так нелегко було перебути? Тепер тут і там розкопують масові захоронення, складають потрощені кості, попрострілювані черепи у маленькі гроби. Старенькі родичі, брати й сестри впізнають рідних по дівочих косах, по одягові, хлопців – по чоботях. І стоїть плач і лемент по всій Україні, бо це вперше за останні часи, що мати може признатися до свого сина і що її не потягнуть за це на Сибір.
Як донести до вас, ситих і забезпечених, ту страшну безвихідь, голод, тюрму, оцю ниточку, що розділяла кожного і кожний день між життям і смертю?! А ті потаємні відправи по хатах із завішеними вікнами? А по нетрях лісових? Як ви зможете увійти в стан почуттів того катакомбного священика, якого лапáють (арештовують. – Ред.), б’ють, штрафують, судять, саджають і тримають із кримінальниками, покидьками суспільства? (…) [Далі З. Красівський розповідає про відродження УГКЦ в Україні].
Відіграли свою роль і поїздки до Москви наших ієрархів на зустріч із президентом [Рональдом] Рейганом та делегацією кардиналів [Ватикану], і розпочата єпископами голодівка в Москві, яка призвела до легалізації церкви.
Горбачов у Римі [1 грудня 1989 р. пообіцяв Папі Римському Іванові-Павлу II] зрівняти у правах усі конфесії в Радянському Союзі. Того було досить, щоб припинилися репресії адміністративних і каральних органів, а з боку церкви і віруючих – щоб стати відкрито перед Богом і перед світом.
Знову зазначаю – це не “перестройка”, а боротьба народу. (…)

Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Поч. лютого 1990 р.
Від редактора. У книжці “Здолати Росію” я оприлюднив 9 статей і виступів Зеновія Красівського, який у моєму житті відіграв виняткову роль. Він був моїм скульптором. Він мене доліпив, доформував. Оскільки 8 листопада минає 7 років із дня смерті багатолітнього політв’язня, голови ДСУ Івана Кандиби, то й у цьому номері вміщую ще одну прецікаву промову Зеновія Красівського – на освяченні квартири Івана Кандиби, яка під час відвідин Львова була і моєю оселею.

  

Світлину Зеновія Красівського надав Василь Кулинин.



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Щиро дякую за допомогу
Сергієві ТЕЛЯТНИКУ (Первомайськ) - 500 грн.
Ігореві СМЕТАНСЬКОМУ (Калуш) - 400 грн.
Остапові ЯЦКЕВИЧУ (Львів) - 150 грн.
Юрієві ОСАДЧУКУ (Первомайськ) - 50 грн.

ЩИРО ДЯКУЮ ЗА ПОЖЕРТВИ НА ІСТОРИЧНИЙ КЛУБ "ХОЛОДНИЙ ЯР"
Юрієві МІРОШНИЧЕНКУ і добродію КОКОТІ - по 200 грн




03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ