Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2019 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділені пошти: наш передплатний індекс (33545) ви знайдете в Каталозі українських видань 2010 р.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   
   


“Ось він високо над нами…”


Презентації книги “Батькам скажеш, що був чесний” почалися в м. Городку, в Малій академії мистецтв ім. Петра Андрусіва. Розпочав зустріч народний артист України Тарас Компаніченко “Козацькою піснею” на слова С. Іванченка, опублікованою в газеті “Українській козак” 1919 року (ч. 37).
Промовляли о. Михайло Греділь, редактор Роман Смілка, видавець Марко Мельник, а Лідія Дмитрук, дочка діяча Центральної Ради Василя Шкляра (героя книжки), щиро дякувала Історичному клубові “Холодний Яр” за повернення пам’яті про її батька, про якого вона і старша сестра Леонтина так мало знали!
Ось що про нього розповів автор книги Роман Коваль: “Василь Шкляр у 1918 р. – директор Департаменту політичної інформації. Сучасною мовою – голова СБУ. Завдання департаменту полягало у «виявленні і припиненні антидержавної діяльності з боку політичних противників УНР»... 1921-го Василь Шкляр творив «повстансько-петлюрівські загони» на своїй рідній Чернігівщині та на Катеринославщині. Чекісти називали його «выдающимся петлюровцем», «бывшим петлюровским министром»”.
Роман Коваль розповів не тільки про українців, а й про чужинців, борців за національну Україну, – литовця Едмунда Бренейсена, німкеню Генрієту Ган, українізованого болгарина Петра Чекаріва, українізованого чеха Йосипа Барцала, польку Тіну Пекарчук, яка стала прекрасною українкою – козачкою Запорозької Січі Якова Божка.  Є в книзі й надзвичайно цікавий спомин Льонгина Цегельського з Кам’янки-Струмилової на Львівщині під назвою “Курд – борець за Україну”. Воював курд у січових стрільцях і Галицькій армії.
Наслухавшись чудових пісень Тараса Компаніченка і розповідей про призабутих героїв Визвольної боротьби, люди розходились неохоче, не хотіли виходити з магічного кола поетичної української історії. Того вечора відбулася презентація й у Народному домі с. Зимної Води Пустомитівського району. І тут, уже по завершенні офіційної частини, ніхто не пішов додому, а слухав бойові пісні Української революції, які розшукав і виконав Тарас Компаніченко.
І летіли прекрасні наддніпрянські пісні над Галичиною… А люди з вдячністю слухали. Серед них був і голова територіальної громади Володимир Гутник, який закупив чималу кількість книжок Історичного клубу “Холодний Яр” для мешканців своєї громади.
22 вересня у Львові в готелі “Ріус” у рамках книжкового форуму відбулася третя презентація книги “Батькам скажеш, що був чесний”. Промовляли професор Орест Абрагамович (онук січового стрільця і скульптора Михайла Гаврилка), редактор журналу “Універсум” Олег Романчук (племінник сотника Армії УНР Василя Оксюка), кандидат історичних наук Микола Посівнич. На пам’ять про Михайла Гаврилка Тарас Компаніченко виконав пісню. Вшанував він піснею і героїню ОУН Марію Омелян, дочка якої Надійка Шупер також прийшла на презентацію. Представив Роман Коваль і юну козачку із с. Товмача, що на Черкащині, Ірину Михальченко, землячку отаманів Івана Лютого-Лютенка і Чорного Ворона, тепер студентку Львівського національного університету ім. Івана Франка.
Ось її відгук: “Слухаючи емоційні розповіді Романа Коваля, відчуваєш, розумієш, якою ціною нам дається свобода... Починаєш захоплюватися боротьбою цих людей. Вони надихають відстоювати Українську державу, її цінності, народжують віру в те, що ми переможемо!”
У готелі “Ріус” Марко Мельник представив книжки видавництва “Холодний Яр”, а Наталка Крісман – свої поетичні збірки “Пуповина” та “Рабство у генах лікують повстаннями” (написана у співавторстві з Романом Лесюком, учасником українсько-російської війни на Донбасі).
На зустріч у готель “Ріус” прийшли головний редактор видавництва “Terra Incognita” Ярина Вінницька, засновник проекту “Локальна історія” Тарас Чолій, фалерист Степан Пахолко, історик Роман Піняжко, козак чайки “Пресвята Покрова” Гриць Козій та інші достойні львів’яни і гості книжкового форуму. А завершився той вечір близько 22.00 у Народному домі с. Судової Вишні Мостиського району, де свого часу дочекалася патріотична інтелігенція села, яка після виступу Романа Коваля, Тараса Компаніченка, Тараса Чолія і Василя Сюмака сама влаштувала концерт із пісень ОУН і УПА.
Щира подяка за організацію туру членам Історичного клубу “Холодний Яр” Ігореві Гаврищишину, Любомирові Світенку та Олегові Ситюку, редакторові Романові Смілці, депутатові Львівської міської ради Тарасові Чолію, голові територіальної громади  Володимирові Гутнику, Галині Додатко, Зеновію Мазуркевичу, поетові Василю Сюмаку та Оксані Тарнавській із Судової Вишні.
Поверталися ми з Галичини, а в серці лунала пісня Тараса Компаніченка на слова Бориса Грінченка “Стяг”:

Ось він, високо над нами
Стяг, освячений в боях... 
Гей, хто з нами, не з рабами, 
Хто стоптав ганебний страх, –  
Станьмо вкупі й за Вкраїну
Биймось, биймось до загину!

Цитата дня

“Книга «Батькам скажи, що був чесний» відповідає козацьким карбам”.
Василь СЕРЕДЕНКО (ЧОРНИЙ КОЗАК)



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Щиро дякую за допомогу
Сергієві ТЕЛЯТНИКУ (Первомайськ) - 500 грн.
Ігореві СМЕТАНСЬКОМУ (Калуш) - 400 грн.
Остапові ЯЦКЕВИЧУ (Львів) - 150 грн.
Юрієві ОСАДЧУКУ (Первомайськ) - 50 грн.

ЩИРО ДЯКУЮ ЗА ПОЖЕРТВИ НА ІСТОРИЧНИЙ КЛУБ "ХОЛОДНИЙ ЯР"
Юрієві МІРОШНИЧЕНКУ і добродію КОКОТІ - по 200 грн




03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ