Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2019 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділені пошти: наш передплатний індекс (33545) ви знайдете в Каталозі українських видань 2010 р.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   
   


Підвисочанський отаман


Про те, що в с. Підвисокому Оратівського району Вінницької області народився отаман Махомета, я почув ще в середині 1990-х від Анастасії Климівни Голубенко (в дівоцтві Бойченко, нар. 23 березня 1930 р.). Йдеться про Дениса Прокоповича Махомету (нар. 18.05.1893). Саме вона переповідала про те, що Денис Махомета організував підвисочанських селян восени 1919 р. з метою зупинити рух більшовицького бронепоїзда, що курсував між Козятином та Христинівкою. Відбивши напад слабко озброєного загону, червоні висадили десант, який спалив усі хати вздовж залізниці.
Підтвердження слів Анастасії Голубенко я знайшов у книжці М. Ф. Григор’єва “Бронепоїзд Гандзя”. Григор’єв, командир цього бронепоїзда, описав, як “петлюрівські бандити” разом із жінками стояли на залізничній колії і не хотіли пропускати далі бронепоїзд у бік вузлової станції, щоб не дати більшовикам захопити Козятин. Шлях “прочищали” кулеметами, а потім запалили хати…
У Вінниці я познайомився з головним спеціалістом відділу інформації Державного архіву Вінницької області Костянтином Завальнюком, який дав мені цінні рекомендації. У ДАВО зберігається розсекречена справа репресованих у 1930-х повстанців. З неї я дізнався, що Денис Прокопович із 1917-го до весни 1918 р. був помічником Липовецького повітового коменданта (територія теперішніх Липовецького, Оратівського та частин Монастирищенського, Погребищенського та Гайсинського районів Вінниччини).
Після приходу до влади гетьмана Павла Скоропадського Махомета виступив проти нього, за що був заарештований. Підвисочанці Г. С. Нижник, В. С. Нижник, Г. В., Килимник П. Т. Килимник, С. А. Татарчук, Х. С. Шпота, Я. С. Шерлович визволили його. У листопаді 1918 р. в Козятині Махомета сформував повстанський загін, який відбив у гетьманців Липовець. З тюрми випустили політичних в’язнів, зокрема полковника Івана Петровича Нагорного, згодом начальника загальної частини канцелярії Військового міністерства УНР.
11 січня 1919 р. Дениса обирають членом Липовецької повітової земельної управи. Стає він і членом повітового комітету Селянської спілки. На чолі повстанського загону воював проти червоних москалів.
15 червня 1919 р. газета “Червоний стяг”, що видавалась у Дашеві, писала: “Недавно до нас завітали махометовці та волинці. Побили різками декого з єврейської людності, наклали контрибуцію, й можливо, що вчинили б погром, якби не підійшли радянські загони та не прогнали їх до гайсинських лісів”.
У Старому Дашеві переважали євреї, які палко підтримували більшовиків і всіляко їм сприяли. Не дивно, що Денис Прокопович досить часто навідувався до Дашева, щоб “перехрестити” симпатиків комунізму в іншу “віру”. Якщо не хотіли, доводилося виганяти в поле, інколи били різками, часом заганяли у ставок для “перехрещення”. Звичайно, накладали й контрибуцію.
Восени 1919 р. загін Махомети зайняв Іллінці. Звідси направився в бік Липовця, але там зазнав втрат у бою з більшовиками. Бився отаман і проти денікінців.
21 липня 1920 р. комуністи повідомили, що “банда Махомета, яка оперувала в Підвисочанській волості, ліквідована”.
Якийсь час отаман переховувався, а тоді перебрався до Польщі. 1921 року, очевидно навесні, він повернувся, щоб продовжити боротьбу. Але вже 27 червня 1921 р. більшовики зазначали: “Добровільно з’явилась невелика банда на чолі з невідомим бандитом Махометом”. Очевидно, його амністували.
Узимку 1927 р. “за постійну антирадянську агітацію та контрреволюційну діяльність” Махомету вислано на Соловки – без права повернення. Це був для нього не найгірший варіант.

Московський маховик репресій розкручувався, і вже в 1930 р. повстанці-підвисочанці Г. С. Нижник, В. С. Нижник, Г. В. Килимник, П. Т. Килимник, С. А. Татарчук, Я. С. Шерлович були засуджені до 5 років концентраційних таборів, а Харитона Степановича Шпоту кати розстріляли у Вінниці опівночі 17 березня 1931 року. Тіло, напевно, кинули в т. зв. вінницьку яму.
Наприкінці 1950-х, коли селянам дозволили виїжджати за межі сіл, чимало підвисочанців подалися на заробітки до Мурманська. Тут і зустріли Дениса Махомету. Про це розповіла мені Анастасія Климівна Голубенко.
Ще наприкінці 1960-х він передавав щирі вітання своїм односельцям.

Олександр СЕРПАК-МОНЧАК



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Щиро дякую за допомогу
Сергієві ТЕЛЯТНИКУ (Первомайськ) - 500 грн.
Ігореві СМЕТАНСЬКОМУ (Калуш) - 400 грн.
Остапові ЯЦКЕВИЧУ (Львів) - 150 грн.
Юрієві ОСАДЧУКУ (Первомайськ) - 50 грн.

ЩИРО ДЯКУЮ ЗА ПОЖЕРТВИ НА ІСТОРИЧНИЙ КЛУБ "ХОЛОДНИЙ ЯР"
Юрієві МІРОШНИЧЕНКУ і добродію КОКОТІ - по 200 грн




03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ