4 січня 2013 р. виповнюється 115 років від дня народження Юрія Горліса-Горського, письменника, борця за незалежність України. До цієї дати Історичний клуб “Холодний Яр” випустив книжку спогадів “Ми ще повернемось!”. Опубліковано в збірці й згадку Ірини Строцької, дочки Миколи Ліщука, приятеля Юрія Горліса-Горського.
І ось – новий лист від пані Ірини.
Високоповажний пане Романе! Одержала від Вас чудову книжку Юрія Горліса-Горського “Ми ще повернемось!”. Навіть не знаю як маю дякувати Вам за такий дорогоцінний для мого серця подарунок…
Я щиро прагну, щоб такі особистості як Юрій Горліс-Горський реально повернулися до нас та ще й у множині. Тоді б Україна мала б справжніх захисників своєї незалежності.
Під враженням прочитаного починають виринати з минулого забуті миті. Згадалося, як про талановитого письменника мій тато із захопленням повторював: “Та це ж вроджений революціонер!” Мені тоді було 6 чи 7 років, і я не зовсім розуміла, що таке революціонер. Уявляла, що це якась могутня, особлива, позитивна людина, бо у батька, коли він повторював ці слова, загоралися вогники в очах, а в голосі звучали радісні нотки. Коли ж побачила Юрія Горліса-Горського в нашому домі, то здивувалася – так це ж нормальний, симпатичний і скромний чоловік. І чого батько називав його революціонером?!
Уже коли підросла і начиталася книжок, зрозуміла, що батько мав на увазі…
Мені здається, що саме про таких українців, як Горліс-Горський, думав Іван Франко, коли писав:
Дух, що тіло рве до бою,
Рве за поступ, щастя, волю.
Шкода, що в наш час таких людей обмаль. Але щастя, пане Романе, що є Ви, бо робите велику, добру, корисну і потрібну справу. Дай Боже, Вам, козацького здоров’я і щасливого довголіття.
Ірина СТРОЦЬКА
м. Івано-Франківськ |
