Працівники Управління СБУ в Рівненській області впорядкували радянський меморіал працівникам спецслужб, які в червні 1941 року розстріляли в’язнів у дубенській тюрмі, а потім потрапили в німецьку засідку. Про це повідомив портал “Четверта влада” з посиланням на прес-службу рівненського управління СБУ. 26 червня 1941 р. на роздоріжжі Дубно – Луцьк – Рівне біля села Панталія Дубенського району в результаті бою з німецькими передовими частинами загинули керівники та співробітники дубенських районних відділів НКҐБ та НКВД, райвідділу міліції, кілька військовослужбовців Дубенського гарнізону та члени їхніх сімей. “З метою збереження пам’яті про героїзм воїнів, які вступили в бій з фашистськими загарбниками в перші дні війни, – йдеться у прес-релізі УСБУ, – та виховання в молодих співробітників шанобливого ставлення й поваги до подвигу захисників Українського народу керівництво управління СБУ організувало зустріч з ветеранами та очевидцями тих страшних подій”. 22 червня 2012 р. ветерани КҐБ та співробітники міжрайонних підрозділів і Управління СБУ в Рівненській області взяли участь у заходах, присвячених Дню скорботи й вшанування пам’яті жертв війни в Україні. Вшанувавши пам’ять загиблих хвилиною мовчання, поклали квіти. Колишній викладач історії Національного університету водного господарства та природокористування, а нині голова Благодійної місії “Православне діло” священик Віталій Поровчук повідомив, що працівники НКВД, відступаючи, розстріляли політичних в’язнів дубенської в’язниці. Станом на 10 червня 1941 р. УНКВД тримало в ній 738 арештантів, нагадує газета “Волинь”. Завдяки доповідній записці від 28 червня 1941 р. відомо, що там сталося 24 – 25 червня. Начальник УНКВД в Рівненській області лейтенант держбезпеки Клімов телефоном розпорядився: в разі неможливості відправити на схід засуджених і тих, хто перебував під слідством за “контрреволюційними” статтями, їх слід знищити, інших –звільнити. Розстріли почалися о 20.00 24 червня. Кати мали намір розстріляти 320 осіб, але швидкий наступ німців не дав можливості здійснити плани до кінця. У камерах залишилося близько 60 – 70 чоловік. О 22 год. 30 хв. кати вирушили до Рівного. Вранці особовий склад в’язниці №2 зустрівся з керівництвом дубенських райвідділів НКВД і НКҐБ, яке прямувало в Дубно на розвідку. До них приєдналося 10 працівників буцегарні. Вони й доповіли про не доведену до кінця справу. Вранці 25 червня чекісти повернулися в дубенську темницю. Розправою керували начальник РО НКҐБ Я. Винокур і дідько Бронштейн… Багатьох в’язнів закололи багнетами або добили кольбами рушниць. Добре, що дехто вже встиг утекти: виламавши двері в камерах чи пробивши стіни за допомогою батарей опалення, вийшли у внутрішній двір тюрми та перелізли через стіну за допомогою зв’язаних коців. Ось що побачили представники німецької таємної військової поліції 27 червня: “Картина… була жахливою – її неможливо описати словами. Всюди лежали розстріляні та знівечені багнетами тіла старців, чоловіків, жінок та дівчат приблизно шістнадцятирічного віку. Всього виявлено понад сто тіл (багато тіл уже забрали родичі. – Ред.). Деякі жінки, побачивши те, що сталося з їхніми родичами, билися від розпачу та жаху головою об стіни в’язниці. Через спеку в приміщеннях тюрми неймовірно смерділо”. Німці знайшли й сліди катувань: здерту шкуру з руки, чоловічу ступню з обідраною шкірою… Чимало ув’язнених жінок було зґвалтовано. Не минула смерть і московських мучителів. Від Дубна вони проїхали лише близько півтора кілометра. Тут їх зустріли німецькі кулі. Частина представників НКҐБ, НКВД та партійних органів одразу “героїчно” загинула, частина міліціонерів, партійців та іншої братії дременула через болото. Дехто потрапив у полон. Першим здався політрук Челнаков. Коли німці взяли катів у кільце, начальник міліції Черевко запропонував усім здаватися. 1966 року совєтська влада поставила катам пам’ятник. І тепер працівники СБУ впорядкували територію навколо пам’ятного знака на місці загибелі начальника РО НКҐБ Винокура. Ганьба! Вічна ганьба! Тамара ЗДОРОВЕЦЬКА, дочка козака 1-ї Запорозької дивізії Армії УНР Олексія Здоровецького |