Я з Володею книгу тримаю,
бо важка, як бандура, вона,
і насправді – ціни їй немає,
в ній Ренатова тиха війна,
З неї сяє душа України,
більш як тисяча тут сторінок,
чути, струни звучать сріблодзвінні,
ще й плеяда кубанських зірок.
Чесний спадок життя Польового,
світлі спогади друзів, рідні,
і скарби листування живого,
і звитяжні козацькі пісні.
Адже він – запорозький нащадок,
гордий в’язень із мгли Колими,
все дбайливо розкрив упорядник,
ще й світлини з такими людьми!
Патріот, винахідник яскравий,
в хорі “Гомін” – удатний співець;
ми тримаємо книгу, як славу,
ось де вам, українці, взірець!
Цей Володя ще юний, несхибний,
він ще мовить до когось: “Люблю...”
А сьогодні ми кажем: “Спасибі
за цей том козаку Ковалю!”
Дар новий Історичного клубу
ми підносимо всім на виду,
про подвижника і життєлюба...
Хто ж наступний у цьому ряду?!
Ольга СТРАШЕНКО, член НСПУ,
лауреат Літературної премії ім. Василя Симоненка
На світлині
Київ, Музей Івана Гончара, Ольга Страшенко та Володимир Іванків, охоронець музею, 27 січня 2012 р.
|