Третій рік поспіль патріотична громадськість вшановує отаманів Холодного Яру та Київщини, які 9 лютого 1923 р. підняли повстання в Лук’янівській в’язниці. Як і в попередні роки, захід ініціювали лідер рок-гурту “Тінь Сонця” Сергій Василюк та голова Київської молодіжної організації ВО “Свобода” Руслан Андрійко.
За традицією, молодь прийшла з квітами, а на мурі “діда Лук’яна” знову засвітилося 38 славних козацьких імен. Ставши в коло, нащадки холодноярців згадали “незлим тихим словом” отаманів Ларіона Загороднього, Юрія Дроботковського, Мефодія Голика-Залізняка, Івана Гайового-Грисюка, січових стрільців Миколу Опоку, Михайла Турка…
Координатор Комітету визволення політв’язнів Микола Коханівський зазначив, що українська історія сповнена героїки, тому й надихає на нові подвиги. Руслан Андрійко нагадав, що ні попередня, ні теперішня влада в Україні не зацікавлена втілити в життя ініціативу Романа Коваля щодо встановлення меморіальної дошки на честь холодноярців на мурах Лук’янівської тюрми. “Це й не дивно, адже при владі перебувають нащадки тих, хто катував наших дідів,” – додав він. Продовжив думку Руслана інший свободівець – Олександр Аронець, родом з Гуцульщини. “Без Визвольних змагань, без таких, як отамани Зелений, Гайовий-Грисюк, холодноярці, вояки Армії УНР, – сказав він, – не було б ОУН, не було би Бандери та Шухевича... Прийде час – і ми встановимо не лише меморіальну дошку, а й відкриємо в Лук’янівській в’язниці музей, адже тут каралися кілька поколінь борців за волю України”.
Проспівавши Гімн, молодь поклала під засніжені тюремні мури червоні гвоздики на згадку про тих, хто 89 років тому пролив тут свою кров за волю України.
|
