Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2024 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   


Розступіться, козацтво йде!



Відбулися перші доекранні перегляди фільму “Богдан-Зіновій Хмельницький” відомого українського режисера Миколи Мащенка.
Сім років знімалася ця кіноепопея на кіностудії ім. Олександра Довженка (сценарій Андрія Яремчука і Миколи Мащенка). І ось тепер, коли, попри численні перешкоди, роботу завершено, постала проблема прокатної долі цього фільму, який міг би викликати у світі великий інтерес до України.
Причина нелегкої долі кінокартини “Богдан-Зіновій Хмельницький” полягає, на мій погляд, у тому, що українців у ній зображено людьми красивими, гордими, безмірно хоробрими і войовничими, які радіють війні й сумують, коли справа йде до миру. Полковники та гетьман – збіса гарні козарлюги, дотепні, небідні, ходять у вишуканих кармазинах, зброя їхня – це витвір мистецтва.  Оце і не до шмиги, як на мене, володарям “українського телебачення” та “українського кінопрокату”, які не поспішають випустити фільм на широкий екран. Якби режисер зобразив козаків безголовими пияками, одягненими в задрипані сіряки, з осоловілими очима, з кислою капустою на вусах, то прокат був би широкий і гучний!
Микола Мащенко із симпатією показав і татарських воєначальників, зокрема Іслам-Гірея (актор Білял Білялов), хоч, врешті, знову вигулькнула традиційна “татарська зрада”. І все ж сучасне покоління кримських татар образ на режисера, мені здається, не триматиме. А от полякам цей фільм дивитися буде боляче. Бо більшість їхніх представників викликають негативні почуття.  Зокрема, польський король Ян Казимир входить у нашу свідомість підступним неврастеніком, для якого брехня – постійний супутник життя. Навіть його героїчні зусилля зупинити втечу свого війська – комічно-театральні. Симпатії у глядача він не знайде, хоча чоловік він не дурний і не позбавлений шарму.
А ось польський воєначальник Ярема Вишневецький (актор Сергій Джигурда) –повний елегантності істерик, епілептик, нарваний і до безтями хоробрий воїн, криваво-вишуканий естет, нечувано жорстокий до братів своїх – православних українців. Він, до речі, не мав жодної краплини польської крові. Походив з роду легендарного Дмитра Вишневецького. А матір’ю його була визначна українка – Раїна Вишневецька, двоюрідна сестра київського митрополита Петра Могили, волоха за національністю.
До слова, не всіх українських діячів у фільмі зображено із симпатією. Івана Виговського, наприклад, виведено як хабарника і таємного інформатора Москви, а Тимоша Хмельницького – нишпоркою, що тільки й винюхує запахи зради облесниці Олени, батькової коханки-дружини. Серце моє з такими версіями примиритися не може. Все ж таки Виговський і Тиміш – великі вої і полководці. У фільмі на це навіть натяку немає. Але більшість образів висвітлено переконливо.
Заімпонувала й змістовність діалогів. Розмови не менш цікаві, ніж батальні сцени. Мова героїв часом афористична (“Смерть сама знайде винного”, “У нас немає часу на поразку”, “Не знайшов собі сенсу у боротьбі, знайду у смерті”, “Будемо ще лютіші в помсті, ніж у боротьбі за свободу”, “Ці межі занадто малі для мого великого народу”).
Більшість сцен фільму природні, глядач вірить, що саме так воно і було –хоча фільм художній. Зокрема, вигаданою є сцена в кобзарській майстерні, куди заявляється Ярема Вишневецький, який був поклявся, що голос бандури, яка для нього стала символом непокірної України, більше не лунатиме ніколи.  Люта помста бандурникам вражає. До слова, в цій сцені задіяні реальні кобзарі – Степан Кабан (уже покійний), Віктор Лісовол, Ярослав Чорногуз, Василь Онищук, Сашко Кіт і Тарас Силенко, який виконує історичну козацьку пісню “Ой крикнула лебедонька”. А головну роль – Богдана Хмельницького –могутньо зіграв Володимир Абазопуло, актор театру ім. Івана Франка.  Режисерові цього театру Богданові Ступці важко буде це пробачити йому...
Якщо внаслідок виборів буде сформовано новий уряд і віце-прем’єром з гуманітарних питань нарешті стане людина козацького духу, герої Хмельниччини зможуть вийти в широкий світ, завітати до Криму, Польщі, Московії, Туреччини, перескочити океан і здобути для українського народу башловку у вигляді Оскару, принаймні викликати захоплення у глядача та відіграти помітну роль у вихованні українського громадянства на героїчних прикладах служіння нашій Батьківщини.
Розступіться, чиновники, козацтво йде!
Роман КОВАЛЬ, Історичний клуб “Холодний Яр”
м. Київ


Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Сердечно дякуємо за підтримку газети “Незборима нація”!
Сердечно дякуємо за підтримку
газети “Незборима нація”!

Ігор СМЕТАНСЬКИЙ (м. Калуш) – 300 грн
Олександр МІЛЯНЧУК – 315 грн
Іван КАЧУРИК – 400 грн
Віктор ДРУЗЬ  (с. Зорине, Сумщина) – 500 грн
Олександр РИЖЕНКО (Київ) – 2000 грн
Сергій ЗДІОРУК (Київ) – 2000 грн

Передплачуйте газету “Незборима нація”

Передплатний індекс – 33545.
Для Донецької і Луганської областей – 87415.
Ціна – 95 грн на рік.
Читайте, передплачуйте!





03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ