Повернено ще одне ім’я
Вийшла книжка “Із Залізною Дивізією – за Українську Державу. Історія
життя полковника Армії УНР Павла Забарила” (Львів: Галицька видавнича спілка,
2007. – 32 с., іл.). Її автором є син полковника – Юрій Забарило, а редактором
– Ярослав Сватко. У передмові він пише: “Історія кожного народу складається
з історій окремих людей, сімей, сіл і міст. Ми дуже часто сприймаємо історію,
особливо ту, не дуже віддалену, через призму життя власного роду. Однією
з таких історій є оповідь Юрія Забарила про свого батька, полковника Армії
УНР Павла Микитовича Забарила. Небагато можна було зібрати відомостей про
бойовий шлях цього командира петлюрівської армії – в радянські часи зберігати
сімейні архіви родинам петлюрівських вояків було вкрай небезпечно – за
одну фотографію члена родини могли “пришити політику” і вислати у сибірські
краї. Тому сімейна історія зберігалась у спогадах та усних переказах. Подібне
було й у сім’ї Забарилів, які, переселившись після війни з польського міста
Каліша, де перебували в еміґрації, таємно привезли кілька фотографій Павла
Забарила, та й ті не у військовій формі”.
Павло Микитович Забарило народився 15 січня 1889 р. в родині селянина,
в селі Яблонька (зараз це с. Буча Києво-Святошинського району Київської
області). За мужність, проявлену на фронтах Першої світової війни, його
було нагороджено Георгіївським хрестом. Був відзначений і за звитягу у
складі української армії під час Першого зимового походу – орденом
Залізного хреста. Взяв участь Павло Забарило і у трагічному Другому зимовому
поході. Бойовий і хоробрий був старшина!
Виявив себе Павло Забарило і на еміграції (у Польщі), де опинився після
поразки Визвольної боротьби. Спочатку виготовляв плетені меблі, тоді на
виручені кошти купив три автобуси і став членом транспортно-акціонерного
товариства, яке обслуговувало маршрут Каліш – Лодзь. Оскільки бізнес розвивався
успішно, Павло Забарило почав фінансово допомагати вихідцям з України,
насамперед побратимам з Армії УНР, а також вклав кошти у створення видавництва
“Чорномор”. Брав учась разом із дружиною Марією та сином Юрієм у культурному
житті української еміграції. Та прийшла Друга світова війна... Перемогли
в ній росіяни. Це стало трагедією для багатьох.
25 січня 1945 р. СМЕРШ арештував Павла Забарила. Влітку того ж року
він загинув у тюрмі м. Познаня.
Вічна пам’ять борцям за волю України!
5-ті Гайдамацькі ігри
26 травня у Медведівці, що на Чигиринщині, відбулися 5-ті Гайдамацькі
ігри, організаторами яких виступили благодійники з Черкас Володимир Сапа
і Анатолій Мандра, медведівська школа (директор Ірина Казначей), Національний
заповідник “Чигирин” (директор Василь Полтавець), кореспонденти газет “Голос
України” Лідія Титаренко та “Сільські вісті” Володимир Журавель, Історичний
клуб “Холодний Яр”, козацьке братство бойового звичаю “Спас” та черкаська
організація “Спорт для всіх”. Головним розпорядником ігор був член Історичного
клубу “Холодний Яр” Богдан Легоняк.
Участь у змаганнях взяли команди Медведівки, Мельників, Чигирина, Суботова,
Жаботина, Нової Осоти, Олександрівки, Рацева та інших міст і сіл Холодноярщини.
Наступної весни виповниться 240 років з початку Коліївщини під проводом
Максима Залізняка. Тому 6-ті Гайдамацькі ігри організатори планують провести
на ще вищому рівні і вже заздалегідь запрошують бажаючих з інших регіонів
України до участі у змаганнях, присвячених пам’яті Максима Залізняка, Івана
Ґонти та їхніх побратимів.
Телефон для довідок: 8-047-30-95-33-1, Медведівський краєзнавчий музей.
У славному селі Цвітній
27 травня у с. Цвітна Олександрівського району Кіровоградської області
було встановлено пам’ятний знак отаманові Чорноліського полку Пилипові
Хмарі та його козакам. Пам’ятник постав на кутку Хмарівка, на подвір’ї,
де колись стояла хата Пилипа. Саме з цього клаптика землі він і пішов у
світ боронити Україну. Тут він, ймовірно, і похований.
Участь в урочистостях узяли сільський голова Володимир Головченко,
голова Олександрівської ради народних депутатів Станіслав Степанов, кілька
поколінь родичів отамана, цвітнянський жіночий хор, члени Історичного клубу
“Холодний Яр” Роман Коваль, Богдан Легоняк та Василь Білошапка, делегації
козацького братства бойового звичаю “Спас” на чолі з Тимошем Тарасенком
та вишгородського козацтва на чолі з Анатолієм Миськом, депутат районної
ради Сергій Колісник та Микола Коцур.
Ініціаторами побудови пам’ятника стали багатолітні передплатники
газети “Незборима нація” Олександр Ромащенко та Юрко Хмара, двоюрідний
племінник отамана, а допомагало їм чимало людей, у тому числі члени Історичного
клубу “Холодний Яр”. Уклін всім небайдужим, а полеглим борцям за волю України
слава!
Тернистий шлях кубанця Проходи
28 травня в конференц-залі Київського міського будинку вчителя відбулася
презентація книги Романа Коваля “Тернистий шлях кубанця Проходи”, в якій
йдеться про долю підполковника Армії УНР Василя Проходи та його боротьбу
за свободу нашої Батьківщини у складі 1-ї Сірої, 2-ї Волинської та 3-ї
Залізної дивізій.
Почався вечір з кубанської народної історичної пісні “Тече Кубань аж
у лиман”, яку блискуче виконав бандурист Тарас Силенко. Окрім автора, книгу
презентували письменник Леонід Череватенко, професор Павло Вакулюк та вишгородський
козак Анатолій Мисько. На вечорі звучали бандури молодих українських талантів
– Данила Мельника та Святослава Силенка. Чудово співав заслужений артист
України Анатолій Кобзар. А Ольга Страшенко прочитала щойно складений вірш,
присвячений Василеві Проході. Завершився вечір виступом гурту “Рутенія”,
який виконав низку повстанських пісень. Публіка щиро вітала прекрасний
колектив у складі Григорія Лук’яненка, Олександра Комісаренка та Анатолія
Сухого.
В ЕФІРІ – “НАЦІЯ”
За сприяння Організації українських націоналістів щосуботи о 10.15 на
хвилях радіо “Промінь” виходить радіопрограма “Нація” (автор Андрій Черняк).
Слухайте радіопрограму “Нація”. |
