8 серпня завершився вишкільний табір Закарпатської обласної МГО “Сокіл”.
Комендант Томаш Лелекач, бунчужний Василь Данило, писар Юлія Білинець, старшини “Крига”, “Чорнота” та “Йончі” успішно виконали покладені на них обов’язки з організації таборового життя. В програмі – лекції з історії України та Закарпаття, засад націоналізму, основ медицини, виживання, змагання з пейнтболу, волейболу, теренові ігри, поїздки карпатськими хребтами на квадроциклах, гуцульських конях та піші походи місцями боїв.
Кожний день розпочинався руханкою і закінчувався вечірнім чаєм та співом українських патріотичних пісень. Під кінець таборування відчувалося, що це одна дружня патріотична команда, яка горить бажанням служити Україні, прикластися до розбудови своєї національної держави, віддати хоч би частину життя на благо своєї нації.
Учасники табору очистили могили та місця розстрілів борців за Карпатську Україну – карпатських січовиків. Їхні поховання було очищено від бур’яну, пофарбовано хрести, на могили покладено квіти. Було прикро, що могили не прибиралися з часу минулого сокільського таборування, але з іншого боку всі відчули себе вищими духом – і за сьогоднішню владу, і за тих псевдопатріотів, які тільки говорять про свою любов до України, але нічого не роблять для її утвердження.
Особливими днями для соколят стали ті дні, коли їм випала честь допомагати старшим друзям з комунального підприємства “Доля” проводити розкопки на місці розстрілу карпатських січовиків, а саме: косити траву, розчищати ліс, знімати верхній шар ґрунту, піднести інструмент фахівцям з “Долі” (їх поважно називали “археологами”).
Коли знайшли перші останки, сум змішався з радістю: невимовний жаль за героями, яких закатували польські та угорські окупанти, змінився радістю – адже не пропала кількарічна пошукова робота, і тепер можна буде гідно перепоховати борців за волю і долю Карпатської України.
На цьому святому для кожного українця місці, кожен із присутніх давав обітницю працювати для України, а якщо буде потреба, віддати для неї своє життя.
Потім були прощальна святкова ватра, співи майже до ранку і сльози розставання.
Окрема подяка голові Закарпатської обласної організації ВО “Свобода” Олегові Куцину, за сприяння якого пройшов цей табір!
|
