Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2024 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   


Правда-мста Романа Коваля і Василя Шкляра


У Києві в Національному музеї ім. Тараса Шевченка відбулася презентація книг про боротьбу духовних нащадків Тараса Шевченка за волю і долю нашого народу, за виконання його “Заповіту”, а саме: спогади Петра Дяченка “Чорні запорожці” та Юрія Горліса-Горського “Холодний Яр” (13-те видання), “Отаман Орлик” і “Таємниця отамана Зеленого” Романа Коваля, “Гуцули у Визвольній боротьбі” (упорядники Р. Коваль, П. Арсенич, Ю. Юзич). Звичайно, йшлося і про книгу “Чорний Ворон”. Вели презентацію автор цієї книги Василь Шкляр разом з ученим секретарем Національного музею ім. Тараса Шевченка Василем Портяком.
Розпочав вшанування героїв кобзар Тарас Силенко. Потужною піснею на слова Тараса Шевченка “Посіяли гайдамаки” він опанував переповнений зал і зарядив наснагою наступних промовців.
У вступному слові Василь Портяк подякував Романові Ковалю за цілу галерею образів героїв Визвольної боротьби, які він повернув із забуття. Високо оцінив нові книги Романа Коваля і заступник Національної спілки письменників України Василь Шкляр. Він розповів про епізоди з тих книг, які вразили його, зокрема про долю чорношличника Терешка, в якого більшовики повбивали всю його велику родину, навіть маленького братика, що був у колисці, закололи багнетом. Палаючи помстою, Терешко визначив, скільки окупантів він повинен звести зі світу і азартно та систематично вбивав їх, карбуючи все нові й нові зарубки на кольбі свого карабіна.
Згадав деякі епізоди із своїх книг і Роман Коваль, зокрема про подільського козака Якова Чекірду, який на своєму довжелезному шликові вишивав хрестики: білий – за вбитого денікінця, червоний – за вбитого більшовика. На його шлику аж рябіло від тих хрестиків… Звичайно, ці історії нікого не залишили байдужими.
У залі можна було помітити багатьох діячів української культури, зокрема лауреатів Національної премії ім. Тараса Шевченка – народного художника України Феодосія Гуменюка та письменника В’ячеслава Медвідя, заслуженого артиста України Петра Бойка, різьбяра Миколу Оцуна, художника Василя Копайгоренка, барда Володимира Гонського, співупорядника книги “Гуцули у Визвольній боротьбі” Юрка Юзича, Тамару Здоровецьку (дочку козака 1-ї Запорозької дивізії Армії УНР), дослідника трагічних сторінок української історії Миколу Білоруса (онука члена Центральної Ради Саватія Березняка) та багатьох інших достойників. До слова і Василь Портяк – також нащадок українського героя – рідний племінник сотенного УПА “Хмари” (Дмитра Білінчука).
У той вечір промовляли також письменники Михайло Горловий і Василь Трубай, редактор газети “Шлях перемоги” Віктор Рог, кінорежисер Олександр Домбровський, юна читачка із с. Крюківщина Мирослава Наумчук.
Упродовж вечора заслужений артист України Тарас Силенко виконав ще кілька шедеврів, зокрема пісню про вереміївського отамана Івана Савченка-Нагірного (сл. Василя Бойка), “Гамалію” (сл. Тараса Шевченка) і “Козацьку колискову” (сл. Володимира Косовського). Музику до всіх цих пісень написав Тарас Силенко.
Розповів Роман Коваль і про свою нову книгу – “Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею” – про видатного українського скульптора і художника початку ХХ століття. Емігрант із 1907 року, він міг залишитися в Парижі, Відні чи Кракові, де вже був визнаний як непересічний скульптор, і віддатися творчості, заробляючи гроші і здобуваючи славу. Але Михайло вибрав війну, бо мусив захистити свою Батьківщину. За її волю і долю він бився в лавах Українських січових стрільців, Сірої дивізії Армії УНР та на чолі партизанського загону на своїй рідній Полтавщині. Закінчив життя трагічно – восени 1920 року його живцем спалили в топці локомотива більшовики. Вороги нищили і його роботи – пам’ятники Тарасові Шевченку в Кіцмані, Косові, Коломиї, палили графічні роботи…
Наостанок Василь Портяк висловив думку, що завдяки книгам Романа Коваля та Василя Шкляра ми в боротьбі з нашими ворогами отримали сатисфакцію. “Боротьба наших ворогів проти цих книг безперспективна, – сказав письменник, – бо в них – правда”.

Історичний клуб “Холодний Яр”

На світлині – Василь Шкляр, Роман Коваль і Василь Портяк



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Сердечно дякуємо за підтримку газети “Незборима нація”!
Сердечно дякуємо за підтримку
газети “Незборима нація”!

Людмила ПИСЬМЕННА (Київ) – 200 грн.
Ігор СМЕТАНСЬКИЙ (м. Калуш) – 350 грн
Сергій ВАСИЛЕНКО (Січеславщина) – 360 грн.
Іван КАЧУРИК – 400 грн
Ростислав КОНЕЧНИЙ (Прикарпаття) – 500 грн.
Тарас КОНЕЧНИЙ (Прикарпаття) – 500 грн.
Віктор ДРУЗЬ  (с. Зорине, Сумщина) – 500 грн
Олександр РИЖЕНКО (Київ) – 3000 грн.

Передплачуйте газету “Незборима нація”

Передплатний індекс – 33545.
Для Донецької і Луганської областей – 87415.
Ціна – 95 грн на рік.
Читайте, передплачуйте!





03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ