“Історія колись скаже, хто я був і де дівся...” – писав в останньому листі з полтавської в’язниці отаман Іван Савченко-Нагірний. А ад’ютант отамана Орлика Ларик “Плисака” у зверненні до селян зазначав: “Наші події, які ми творили, будуть записані наколись письменниками в історії золотими буквами. Хай не пропаде даремно пролита кров наших братів-селян, матерів і сестер!” Пророцтво справдилось: не тільки історики, але й письменники звертаються до лісової творчості гайдамаків ХХ століття, оспівують героїзм селян, які взяли в руки зброю, щоб захистити землю і волю.
13 квітня в Києві в Києво-Могилянській академії Історичний клуб “Холодний Яр” презентував книгу Романа Коваля “Отаман Орлик” та документальний фільм “Семен Гризло, звенигородський кошовий Вільного козацтва” (“Культура”, 2009; автор сценарію Роман Коваль, режисер Олександр Домбровський, оператор Михайло Іванов).
Оскільки всі заходи Історичного клубу “Холодний Яр” починаються з бандури, то кобзар Тарас Силенко заспівав повстанську пісню “Марш сотні Орлів”.
Завдяки членам клубу “Холодний Яр” створено вже не одну пісню про отаманів, написано й чимало віршів. Один з них, про отамана Орлика та його побратимів, презентувала поетеса Ольга Страшенко, лауреат літературної премії ім. Василя Стуса. А письменниця Алла Диба розповіла як отаман Орлик врятував життя її діда, власне, всю її родину.
Виступив і письменник Василь Шкляр, який намагається художньо осмислити драматичну історію Української революції. Його роман “Чорний Ворон” – тому яскраве підтвердження. Три літературні премії за півроку від виходу у світ свідчать не тільки про майстерність автора, але й про інтерес нинішнього покоління українців до історії Визвольної боротьби 1917 – 1920-х років. Василь Шкляр, зокрема, сказав: “Книга “Отаман Орлик” несе в собі не лише історичні відкриття, але й емоційне потрясіння. Вихоплюючи із забуття героїчні постаті отаманів, автор понад усе ставить його величність документ, однак історичний фактаж тут зігрітий таким почуттям, який твою віру підносить до сакрального переконання у правдивості лицарів лісу і чину”.
Одним з тих, хто оспівує Визвольну боротьбу у ХХ столітті є кобзар Ярослав Чорногуз, зокрема в його репертуарі є пісня про подільського отамана Якова Гальчевського. На цей раз Ярослав Чорногуз, до слова, учасник Національної капели бандуристів, заспівав пісню “Гей літа Орел”.
Про Визвольну боротьбу нашого народу в ХХ столітті співає і учасник гурту “Рутенія” Гриць Лук’яненко. В цей вечір він виступив зі своєю дружиною – прекрасною співачкою Нелею Франчук. Вони виконали відому пісню “Рутенії” “Десь за Дніпром гремить гроза”.
Чудово співав у той вечір і лідер гурту “Тінь сонця” Сергій Василюк.
Промовляв і видатний український скульптор і поет Михайло Горловий, онук козака Дніпровської повстанської дивізії отамана Зеленого.
Розповів про свою мрію організувати туристичні маршрути бойовими стежками отамана Орлика військовий журналіст Сергій Губенко.
А молодий скульптор Дмитро Буря презентував прекрасно виліплене погруддя Михайла Гаврилка – художника, скульптора, четаря Українських січових стрільців, повстанського отамана, героя майбутньої книжки Романа Коваля.
Усі промовці високо оцінювали книгу, зокрема Андрій Мохник, перший заступник голови Всеукраїнського об’єднання “Свобода”, зазначив, що члени його партії, начитавшись книг Романа Коваля і Василя Шкляра, палають бажанням переможно завершити справу отаманів Гайдамацького краю.
Прес-служба Історичного клубу “Холодний Яр” |
