Послання Президенту України
Майдан гудів, вирував, скандував. Україна кипіла. Увага світової громадськості
була прикута до цих подій. Майдан, можна сказати, на своїх плечах поніс
Вас і посадив у крісло президента.
Українці нетерпляче очікували викорінення і ліквідації наслідків панування
затхлого кучмівського режиму. Дуже прикро, що сталось не так, як очікували.
Недотримання слова, боязкі, нерішучі дії глави держави звели нанівець
зусилля Майдану. Бізнес не було відділено від влади, а це суттєва помилка.
Ви, пане Президенте, не тільки не дотримали гасла Майдану, що “злочинці
сидітимуть у тюрмах”, а натомість віддали їм Кабінет міністрів. А справжні
патріоти, для яких вільна Україна понад усе, залишились поза владою. Це
зрада інтересів українського народу, гасел Майдану. Мав рацію байкар Леонід
Крилов, коли писав: “С волками иначе не делать мировой, как снявши шкуру
с них долой”.
Ці слова кожен з нас має добре пам’ятати. Невже Ви сподіваєтесь, що
хижак стане вегетаріанцем? Перемагає сильніший. Вождь мусить бути людиною
сильної волі, принциповим, наполегливим, а слабодухим ліпше збирати кульбабу
на Говерлі.
У цій ситуації треба брати курс на дострокові вибори до Верховної
Ради. Сподіваюсь, Ви, пане Президенте, сприятимете цьому.
Тетяна КОСЕНКО
м. Вінниця
“Які красиві люди віддали себе боротьбі
за гідність українства!”
Прочитав “Нариси з історії Кубані” і відкрив для себе зовсім невідомі
картини історії. І думи про все це кожного дня зі мною.
Книга справила на мене велике враження. Вона бере відразу за душу і
не відпускає до останньої сторінки. Які красиві люди віддали себе боротьбі
за гідність українства! Хочеться вірити, що цю книгу прочитають багато
людей і в Україні, і на Кубані.
До речі, мені розповідали таку історію. Позаторік у станиці Канівській
відбувся пісенний козачий фестиваль. Був там якийсь гурт з сусідньої станиці,
і хлопці з того гурту і поміж себе, і з усіма іншими спілкувалися винятково
українською мовою. Не все вмерло, щось і оживає.
Вклоняюсь за дуже важливу книгу. То справжня зброя.
І ще. Прочитавши в “НН” про святкування 10-ї річниці Історичного клубу
“Холодний Яр”, був приємно вражений тим, скільки людей воює на цій
неоголошеній війні за Україну, за її майбутнє.
Вадим СВИРИДЕНКО
Росія
“Ви робите святу справу”
На Донеччині українську літературу знайти дуже важко, а таку, як ваша,
– практично неможливо. Ви робите святу справу, відроджуючи Український
Дух, за що вам – велике спасибі.
Валерій НІКОЛЕНКО
м. Донецьк
“Не знайшлося лідера”
Перечитую “Багряні жнива Української революції”. Цікава і правдива
книга. Головне – без прикрас. 1917 року Україна одержала великий шанс стати
самостійною державою, але не знайшлося лідера, людини, яка б могла об’єднати
зусилля народу у боротьбі з ворогами. Ні Винниченко, ні Петлюра не спроможні
були очолити український народ за незалежність. А Фінляндія і Польща своїм
шансом скористалися і вибороли незалежність.
Анатолій ШЕВЧЕНКО
м. Горлівка Донецької обл. |
