Росіяни закатували його під час слідства 9 серпня 1921 р.
Було йому лише 17 літ.
А до української армії Іван вступив 8 серпня 1919 р. – у 15-літньому віці.
У книзі “Діти у Визвольній війні”, над якою ми відновили роботу, буде розділ “Розвідники-пластуни ППШ Погорілий та Мамлай”. Написали його Роман Коваль, Владислав Карпенко, Юрій Юзич та Володимир Барцьось.
Чи знають сучасні тульчинці, що є земляками юного героя Мамлая, козака 4-ї Київської дивізії Армії УНР?
Подаємо коротку інформацію про українського героя:
МАМЛАЙ (“ПОПЕНКО”) Іван Трифонович (“Калістратович”) (5.02.1904/25.12.1904, с. Михайлівка Холодівської вол. Брацлавського пов. Подільської губ., тепер Тульчинського р-ну Вінницької обл. – 9.08.1922, Київ). Військовий, розвідник; зв’язковий ППШ (1921), звання – козак 2-го Берестейського полку Волинської групи Дієвої армії УНР, козак 4-ї Київської дивізії Армії УНР.
У родині Трифона Мамлая, окрім старшого Івана, були ще молодші сини Сергій та Володимир, а також дві доньки – Пестина (Пистина, Єпистима), орієнтовно 1903 р. н., та на 8 р. молодша від неї Ольга (Сергієві та Володі в 1921 р. відповідно було 7 і 4 роки). Всі мешкали в Михайлівці.
До української армії вступив 8 серпня 1919 р. – у 15-літньому віці. З нею потрапив у табір Вадовиці (до кін. 12.1921), потім у табір Олександрів-Куявський. На обліку в ППШ з 10 лютого 1920 року.
Як зв’язковий ППШ з літа 1921 р. 19 разів (!) успішно переходив кордон, щоб виконати небезпечні завдання українського командування, зокрема для налагодження зв’язку з поручником Миколою Якубовичем, начальником 8-го повстанського району, та з отаманом Орликом.
Заарештований 16 грудня 1921 року.
Загинув під час слідства.
Реабілітований у 2001 році.
Роман КОВАЛЬ, Юрій ЮЗИЧ |
