 10 квітня поетеса Тетяна Лемешко прислала Романові Ковалю листа: “Пане Романе, сердечно вітаю Вас із днем народження і передаю вітання від нашого друга Михайла Горлового, який присвятив Вам вірш і мріяв прочитати його сьогодні на презентації... Натомість біля Вас буде лише його душа”.
РОМАНУ КОВАЛЮ
Ти літописець, протошумерський корінь твій,
Мізинські карби, Кам’яна Могила.
Аттіла, Бус, Аскольд і славний Кий,
Арея Меч, козацька воля й сила.
Шевченко, Сагайдачний, Болбочан, Бандера,
Холодний Яр, полки Зеленого Данила
І слава пращурів наш меч гострила.
Гримлять бої пекельні у степах,
Сини Вкраїни ворога зламають,
У нас козацький дух і шлях,
А вороги у пеклі хай палають.
Слава синам України!
Йшлося про презентацію книги Юрія Горліса-Горського “Це було давно”. На ній Роман Коваль представив також книгу “Краса правічна” свого друга Михайла Горлового, який несподівано помер 31 березня. Але… Як же все-таки буває! Перед своїм прощанням з білим світом пан Михайло написав вірш-присвяту Роману Ковалю та збирався зачитати його особисто на ювілеї пана Романа, що збігся з днем презентації книги “Це було давно”. На жаль, не судилося… Але душа його напевно літала поміж тих, хто згадав його теплим словом у промовах чи подумки. Мені ж було довірено продекламувати цей вірш Михайла Горлового. Виконав цю місію зі щирою пошаною до автора, мрія якого збулася – його вірш другові прозвучав 10 квітня.
Світла пам’ять Михайлу Горловому!
Василь КОВТУН, Історичний клуб “Холодний Яр” |
