Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2024 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   


Міхновський продовжує боротьбу


Міхновський продовжує боротьбу

31 березня 2023 р., після вечора пам’яті Міхновського, до мене підійшла незнайома жінка, взяла мої руки і схвильовано сказала українською: “Я етнічна росіянка з Донецька. Я сьогодні отримала щеплення і «за», і «проти». Сьогодні я вперше відчула себе українською націоналісткою”…
Вечір пам’яті Миколи Міхновського почався з “пісні трембіт” Тараса Компаніченка і Северина Данилейка. Це було вітання від гір Карпатських горам Кавказу… Це було нагадування нам про імперативну мрію Миколи Міхновського: “Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпатів аж по Кавказ”. І одразу “Хорея Козацька” виконала величаву пісню “Од синього Дону до сивих Карпат” (музика січового стрільця Михайла Гайворонського).

Від синього Дону до сивих Карпат
Одна нероздільна родина
Без рабства, без паньства, насильства і ґрат –
Вільна незалежна Вкраїна.

Президент НаУКМА Сергій Квіт, співорганізатор вшанування з нагоди 150-ліття Миколи Міхновського, відзначив епохальне значення “Самостійної України” Міхновського для модерного самоусвідомлення української нації (модерна нація – це та, що має власну державу), подальшого розвитку Українського визвольного руху і політичної культури. Він розповів про архівні знахідки, що стосуються Міхновського, його видавничу діяльність та потребу збереження його пам’яті.
Історик Юрій Юзич представив книгу “Микола Міхновський. Спогади, свідчення, документи”, яку він створив разом з Романом Ковалем. У нашому виданні, сказав історик, опубліковано 26 текстів, які належать перу Міхновського. З них 12 оприлюднюються вперше. “А ще, – зазначив Юзич, – ми встановили авторство Міхновського 5 текстів, які раніше не пов’язувалися з ним. Творча спадщина Міхновського, яка досі вимірювалася приблизно 45 текстами, збільшена на 17 текстів (тобто на третину)”. У книзі “Микола Міхновський” опубліковано також 56 спогадів про Міхновського, з яких 17 уперше публікуються в Самостійній Україні. А ще вперше оприлюднено 113 газетних згадок про Міхновського. У нашій книжці, – продовжував Юрій Юзич, – Міхновський постає і як захисник української мови. Про це, зокрема, свідчить телеграма прем’єру Російської імперії Сергієві Вітте із закликом скасувати Емський указ. Окрім Міхновського, підписи поставили представники харківської інтелігенції – професори, інженери, учителі, лікарі, правники, архітектори, громадські діячі, серед них не тільки українці, а й євреї та росіяни. Майже 100 підписів! Заява справила враження. Граф Вітте телеграфом відповів, що “закон 1876 року буде анульований”. Урешті, Емський указ утратив чинність!
Голова партії “Народовладдя” Юрій Левченко наголосив на тому, що чільне місце в ідеологічній спадщині Миколи Міхновського посідають ідеї боротьби за соціальне визволення та розбудови соціально справедливої держави. У 1902 р. він заснував Українську народну партію, яка задекларувала, що метою її діяльності є “Одна, єдина, неподільна, від Карпат аж до Кавказу самостійна, вільна, демократична Україна – республіка робочих людей”. Це була перша українська політична сила, яка чітко окреслила необхідність розбудови незалежної і соціально справедливої України. Юрій Левченко наголосив на прикінцевому пункті програми: “Самостійна Україна буде республікою вільних людей, свободних від гніту і експлуатації, республікою людей свободної праці”. Микола Міхновський розглядав боротьбу за національне визволення та за соціальну справедливість як одне нерозривне ціле, як органічну єдність, наголосив Юрій Левченко.
Ініціатор і ведучий вшанування Роман Коваль, представляючи наступного промовця, наголосив, що з Максимом Коляденком за неповний рік видали три книги: “Коростишів у боротьбі за УНР”, 2-ге видання книги “Микола Міхновський. Спогади, свідчення, документи” (у Видавництві Марка Мельника) і “Самостійну Україну”, яка побачила світ 28 березня у видавництві “Наш формат”.
Максим Коляденко, представник фонду “Глорі Юей”, співорганізатор академії на честь Миколи Міхновського, поділився планами видати його “Самостійну Україну” англійською, іспанською, німецькою та арабською мовами.
Промовляв і голова ГО “Український студент” Святослав Сиротюк, який у лютому 2022 р., ще на маючи 18 літ, взяв до рук зброю, щоб захистити Київ – столицю Самостійної України. Він закликав ректора Могилянки, де навчається, заснувати студії з вивчення спадщини Міхновського і Дмитра Донцова.
Підбиваючи підсумки академії на честь Міхновського, Роман Коваль сказав, що Міхновський щонайменше від 1906 р. домагався автокефалії Української православної церкви зі своїм патріархом на чолі. “А її ще не існувало!” Домагання автокефалії Української православної церкви Міхновський із завзяттям проповідував і на мітингах навесні 1917 року. “Патріярха українського нам треба!” – громовим голосом казав він на мітингу на Софійській площі. Промовець закликав Православну церкву України вшанувати Міхновського.
“Микола Міхновський вороже ставився до Росії, – сказав Роман Коваль, – Росії будь-якої: самодержавної, ліберальної чи більшовицької. Сьогодні б його підтримали мільйони українців. Але тоді, у 1917-му, проти нього спільно виступили Грушевський, Винниченко і Петлюра. Вони готувалися до миру з Росією, а Міхновський готувався до війни з нею. У 1917 р. він і його полуботківський клуб мали своїх агентів у ворожих середовищах. Їхній інформатор «був влаштований при ставці Головнокомандуючого й подавав дуже цікаві й важливі відомості». Інформатори Товариства ім. Полуботка уважно прислуховувались і в середовищі Всеросійського совєта солдатських і робітничих депутатів у Петрограді. Інформатори «Освідомчої обслуги» Товариства ім. гетьмана Полуботка працювали й у канцелярії військового міністерства Тимчасового уряду Росії). Наші агенти своєчасно повідомляли про антиукраїнські плани Туган-Барановського і Керенського. Сподіваємося, що й тепер наші розвідники працюють у московських штабах”. На ці слова публіка відповіла щирими оплесками. А людей прийшло чимало – понад пів тисячі!
“Найбільшою заслугою Міхновського, – сказав Сергій Шемет, – було надання великого творчого розмаху українським національним почуванням”. І це правда: твори Міхновського запалили національне багаття в душах мільйонів українців, виплекали героїчне покоління 1917 – 1920-х років. Його заповіт – Самостійна Україна! – дійшов і до нас – на початку 1990-х! Дійшов і до “нових молодих”, які нині, у ці хвилини, зі зброєю в руках боронять Самостійну Україну Миколи Міхновського.
Вечір пам’яті перетворився на величне українське свято. Цьому сприяли виступи легендарних музикантів – Тараса Компаніченка, Сергій Василюка і Василя Лютого, військовослужбовців ЗСУ! А також лірника Михайла Гречкина і кобзаря Святослава Силенка, учасників оборони Києва в лютому – березні 2022 року.
Люди не раз вставали і стоячи підспівували музикантам. Зокрема так було, коли наприкінці 1-ї частини вечора лідер гурту “Тінь Сонця” Сергій Василюк виконав гімн ОУН “Зродились ми великої години” (сл. Олеся Бабія, муз. Омеляна Нижанківського).
“Кожен рядок гімну ОУН так пасує до біографії Миколи Міхновського, – зауважив Роман Коваль. – І до поколінь борців, які він виплекав! «А хто борець, той здобуває світ!» – Міхновський ніби звертається до нинішнього покоління борців. А слова «Соборна Українськая держава, вільна й міцна від Сяну по Кавказ» – це ж поетичний переказ гасла-мрії Міхновського”.

Апофеозом вшанування Міхновського став виступ “Хореї Козацької”, яка заспівала на шану великому українцеві пісні Української революції доби УНР. “Хорея Козацька” в складі Максима Бережнюка, Ярослава Криська, Северина Данилейка, Святослава Силенка під орудою Тараса Компаніченка (звукорежисер Анатолій Сорока) не раз піднімала зал до спільного співу!
150-літній ювілей Миколи Міхновського було відзначено на високому емоційному, інтелектуальному та мистецькому рівнях – із запалом та любов’ю! Юрій Юзич порівняв атмосферу в залі з радісно-революційною атмосферою початку 1990-х.
На вечорі розкошувала й делегація Академії патрульної поліції, яку сформував козак Історичного клубу “Холодний Яр” капітан Максим Лободзінський. Ось його враження: “Мої вихованці були в захваті від усього побаченого та почутого. Особливо приємно було їм підспівувати пісні, які ми в академії теж часто співаємо”.
А Міла Дика у ФБ прокоментувала: “Коли я відправила своєму куму-іспанцю фото з поліцейськими на вечорі й сказала, що поліція на цьому заході не як охоронці, а як повага до націоналіста Миколи Міхновського і до руху націоналістів загалом, він мені не повірив. Довелося переконувати, що я знаю їхнього лідера саме як націоналіста, стежу за ним у фейсбуці”.
Наприкінці вечора до Романа Коваля підійшла директорка Культурно-мистецького центру Києво-Могилянської академії Владислава Осьмак, яка у всьому сприяла в проведенні вшанування, і щиро сказала: “Дякую вам, пане Романе, що цей чудовий вечір ви провели в нашому закладі!” Висока оцінка!
А дівчинка Аня, одинадцятилітня дочка Іляни Гайдук-Кучерук, після вечора сказала мамі, козачці Історичного клубу “Холодний Яр”: “Мамо, якщо не зможете мені подарувати на день народження новий телефон або графічний планшет, то подаруйте мені чашку із заповідями Міхновського”.
Україна буде!
І ще. На вечорі зібрано 41850 грн, половина піде на пам’ятник Куцину, половина – на підтримку 43-ї Окремої артилерійської бригади імені гетьмана Тараса Трясила.
Організатори свята – Історичний клуб “Холодний Яр” (ініціатор), Національний університет “Києво-Могилянська академія”, ГО “Український студент”, партія “Народовладдя”, УБН, Видавництво Марка Мельника та Благодійний фонд “GloryUA”.
Миколі Міхновському слава!

Історичний клуб “Холодний Яр”
На світлині – Максим Бережнюк, Ярослав Крисько, Роман Коваль, Тарас Компаніченко, Северин Данилейко і Святослав Силенко. Київ, 31 березня 2023 р.



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Сердечно дякуємо за підтримку газети “Незборима нація”!
Сердечно дякуємо за підтримку
газети “Незборима нація”!

Петро БРИНЯК – 200 грн
Любомир СВІТЕНКО (Львівщина) – 300 грн
Ігор СМЕТАНСЬКИЙ (м. Калуш) – 350 грн
Іван КАЧУРИК – 400 грн
Віктор ДРУЗЬ  (с. Зорине, Сумщина) – 500 грн
Володимир ЧЕРНИШ – 1570 грн.
Олександр РИЖЕНКО (Київ) – 3000 грн.

Передплачуйте газету “Незборима нація”

Передплатний індекс – 33545.
Для Донецької і Луганської областей – 87415.
Ціна – 95 грн на рік.
Читайте, передплачуйте!





03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ