 (28.03.1933, Оглядів, Червоноградський р-н Львівської обл. – 22.11.2022, Мюнхен, Німеччина) Помер Юрій Шухевич. Разом із ним відходить у минуле епоха Визвольних змагань українського народу у ХХ сторіччі. Син командира УПА Романа Шухевича, політв’язень московських концтаборів, активний учасник національного відродження і відновлення Української державності в 1991 році, безкомпромісний до ворогів України. Останнім часом спілкувався з Юрієм Шухевичем телефоном, навіть не підозрюючи, що він на лікуванні в Німеччині. Його сильно схвилювала смерть Дарії Гусяк, зв’язкової Романа Шухевича, і він як міг домагався, щоб влада віддала їй належну шану. Юрій Шухевич – один з авторів закону про державне визнання ОУН і УПА борцями за незалежність України. Він дуже дорожив цим законом і намагався дбати про кожного українського ветерана. Не приховував радості, що такий закон існує, і пишався ним. А ще Юрій Шухевич дуже хотів, щоб 80-й Окремій десантно-штурмовій бригаді ДШВ ЗСУ було надано ім’я генерал-хорунжого, головнокомандувача УПА Романа Шухевича. І не тільки тому, що йшлося про батька, а й тому, що вважав московсько-українську війну продовженням війни, яку вела УПА, а значить, її неодмінно треба завершити розгромом Москви. Я втратив товариша і порадника, думкою якого дорожив. Царство небесне, шановний і дорогий друже! Вічна пам’ять! Від імені Проводу ОУН складаю щирі співчуття родині і друзям покійного. Богдан ЧЕРВАК 
| 
