Книгу про Тараса вже змакетовано. У ній 512 сторінок. На її видання ми зібрали 145 тисяч грн. Ще маємо зібрати 45000 грн. Друзі, розраховуємо на вашу допомогу. Реквізити рахунку у ПриватБанку: 4731 2196 4692 0573, Оксана Герасимюк, секретарка проєкту. Повний список жертводавців опублікуємо в книзі. Епіграфом до книги взято слова Тараса Компаніченка: “Силенко був співець непримиренної України, яка бореться зі всіма ворогами, що стають на її шляху до свободи”. У своєму спогаді Тарас Компаніченко сказав такі важливі слова: “Тарас Силенко не боявся політнекоректних речей. Він не викидав слів з пісні. Це піднімало його в очах одних людей, але в очах інших могло робити персоною нон-грата. Це теж певні свідомі вибори і максими. Водночас Тарас був дуже добра, зичлива, до всіх відкрита людина… У Тараса був шлях безкомпромісний і без огинань. Я колись (у 90-ті роки) його запитав: «Тарасе, що зараз робиш?» А він: «Та як що? Займаюся тим, чим і маю, – героїчним епосом: козацькими і гайдамацькими піснями»... У нас, на жаль, не вміють цінувати людей, які самовіддано працюють на полі української культури… Тарас був одним з тих, хто формував цей простір, привносячи в нього елементи давньої української епіки. І робив це по-мистецькому, робив це артово, харизматично, віддано, щедро. Він щедро це сіяв!” 1 травня 2021 р. я попросив Тараса відкрити 25-ті вшанування героїв Холодного Яру піснею “Посіяли гайдамаки”. Це було, як завжди, потужно-грізне виконання сакральної Шевченкової пісні про веселу – і нещадну! – гайдамацьку силу. Попри те що Тарас Силенко – людина делікатна і вихована, мрії його були криваві, люто-нещадні до ворогів України. Нагадуємо, що 29 грудня ц. р. Тарасові Силенку мало б виповнитися 50 років. Сподіваємося, що до цієї дати ми вже проведемо презентацію книги. Українська культура має творитися щоденно, щохвилинно, – навіть у час війни. Упорядники – Роман Коваль, Святослав Силенко, Леся Козенко і Євген Букет. Роман КОВАЛЬ, Історичний клуб “Холодний Яр” Київ, 25 жовтня 2022 р. Світлина Григорія Юрика. 
|
