Холодний Яр – серце мужності та звитяги, священний край, де поєдналися подвиги українських героїв різних часів. Знову тут збираються славні козаки та козачки, щоб вшанувати пам’ять полеглих і прославити живих воїнів у День захисників і захисниць України. Холодноярське свято Покрови особливе, живе, глибоке. Воно сяє жагою перемоги в кожній миті, у кожнім слові, у шепотінні дерев, у променях сонця, ще надзвичайно теплого. Ось і сцена “Дикого хутора”, натхненний ведучий Андрій Купчин і натхненні виступи учасників. Василь Жованик, кобзар та військовослужбовець, син відважного полеглого воїна Андрія Жованика, відкриває дійство прадавньою кобзарською піснею – славленням козаків. Потужно і переможно звучить голос Тараса Куцина, захисника Вітчизни, сина легендарного комбата “Карпатської Січі” Олега Куцина. А як незвичайно та вишукано співає народні пісні боєць “Карпатської Січі” з позивним “Канада”! Славно познайомитися з дівчатами-майстринями з волонтерської організації “Кікімо”, які подарували нашим козакам маскувальні костюми, а волонтер Олег Земнухов розповів про новітні технології виготовлення маскувального одягу з конопляного волокна. Я теж із великою радістю дарую гостям і поезію, і сопілкові мелодії, і нову пісню про українські прапори в Європі, про солідарність європейців, яку побачила під час волонтерського музичного туру на підтримку ЗСУ містами Польщі, Німеччини та Італії. Порадував своєю творчістю і відомий пісенний гурт “Черкаські козаки” під керівництвом Юрія Марштури, а ще – славнозвісний Юрко Юрченко, лідер гурту “Юркеш”, із пречудовими запальними піснями! А родзинкою нашого вечора став надзвичайно світлий, яскравий, драйвовий, одним словом, файний виступ пречудового оркестру 93-ї бригади “Холодний Яр” – вправних співаків, кларнетистів, саксофоністів, гітаристів, барабанщиків! Завершуємо наш день у тиші, біля тисячолітнього дуба, у безмірному прагненні перемоги, відродження та слави для України. Другий день, сонце і вітер, пам’ятні знаки та могили героїв, кобзарські пісні, здивовані черниці Мотриного монастиря, що вибігли та мало не пританцьовують під веселі ритми оркестру 93-ї бригади (це жарт, бо вони були обурені. – Ред.), це вірш про комбата і тужлива сопілка в дуеті з бандурою… А сцена на “Дикому хуторі” вже чекає, щоб знову зустріти кобзарів, щоб забриніла прадавня дума українська у виконанні Юрія Фединського, щоб залунала повстанська пісня від Святослава Силенка. Як же схожі його голос і манера виконання з батьковими – рідного нашого Тараса Силенка! Кровиночка, син… Боляче! І світло на душі, бо є гідний нащадок у славного батька. А ось і Василь-Живосил Лютий, відвертий, добрий, світлий, жартівливий і водночас могутній лицар, козак, воїн, що тримає в руках “Меч Арея”, що летить на баскому скакуні широким степом – вільний і прекрасний! У цьому році саме він здобув почесну нагороду – Літературну премію імені Юрія Горліса-Горського. Надзвичайно приємно вітати його і читати вірш, присвячений йому, – про силу дубів і бійців наших, – і пісня “Правди коріння” теж зараз лунає уперше в дуеті з бандурою Живосила. Дякую, побратиме! А як проникливо і натхненно звучить дует надзвичайно потужного барда Володимира Гонського та народного артиста України Олександра Василенка! І, звичайно, знову радує нас усіх неперевершена музична сотня – і на сцені, і в ресторані-музеї, де ми співаємо всі разом, де сяють серця, де Мати Слава обіймає нас осяйними своїми крилами! Вечір сяє зорями і нашими душевними розмовами, серед запашних трав, у пречистих і прегарячих водах так званого “холодноярського котла”, як влучно назвав його Юркеш. Хороше і поговорити, і поспівати, і помріяти. Третій день. Чудовий сніданок, як і всі сніданки, обіди та вечері, як і затишна хатинка Берегині, як і Берегиня Леся Островська. Осяйна, прекрасна, ніжна, мудра – вона обіймає серцем кожного з нас і весь величний холодноярський простір! Рушаємо в дорогу. Пречудова Оксаночка Герасимюк пропонує завершити вшанування героїв Холодного Яру на могилі братів Чучупак. Хризантеми з “Дикого хутора”, пісня Живосила… І слова вдячності та уклін кожному, хто долучився до свята! Слава, слава, слава героям! “І повіє огонь новий з Холодного Яру!” Олеся СІНЧУК, поетка Холодний Яр – Київ |