Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2023 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   
   


Публічне падіння міністра Луценка


З нагоди 90-ліття створення карного розшуку УСРР у Києві було відкрито бронзовий пам'ятник. Не річницю створення карного розшуку УНР чи Української Держави гетьмана Павла Скоропадського відзначив міністр Юрій Луценко, під проводом якого відбулося це дійство, святкували ювілей каральних органів "жидо-московської комуни". Тому в бронзі постали й відповідні герої – "знаменитые сыщики романа Аркадия и Георгия Вайнеров Глеб Жеглов и Владимир Шарапов", тобто московські менти, створені уявою письменників-євреїв. Слід визнати: певний сенс у цьому є, адже 1919 року саме "московскіє рабочіє" та наші містечкові "друзі" формували каральні органи, які завзято винюшували і винищували оборонців української землі. Чи не тому щиро радів відкриттю пам'ятника заступник міністра Володимир Євдокимов? "Мы еще не успели открыть композицию, – мрійливо мовив він, – как уже появилась примета – коснуться плеча наших героев и прошептать им на ухо все самое сокровенное, и оно обязательно сбудется, поскольку на плече опера всегда находится удача". Зворушеність заступника міністра мене здивувала. Виникло питання: а цей В. Євдокимов, часом, не нащадок повноважного представника ҐПУ на Правобережній Україні Юхима Євдокимова, який у 1922 – 1923 рр. розробляв операції зі знищення українських повстанців?.. Додав оптимізму й святково налаштований міністр Луценко. Він висловив переконання, що пам'ятник біля стін Міністерства внутрішніх справ стане одним з улюблених місць молодят. Тобто не до Тараса Шевченка належить іти молодятам із квітами, а до МВС. Напевно, таку ж сонцесяйну думку висловить велемудрий міністр невдовзі й у Вінниці, де біля міського відділу міліції має ось-ось з'явитися новий пам'ятник московським ментам. На жаль, московський дух не вивітрився з Луценка і на 18-му році незалежності нашої держави. Що поробиш, комуністичне виховання дається взнаки – батько ж Юрія був головою Рівненського обкому КПУ. Уявляєте, які якості треба мати, щоб очолювати компартію на батьківщині УПА! І згадується пісня сталінської доби: "Мы дети тех, кто шел на бой с Центральной Радой". Допоки ж українську міліцію очолюватимуть діти тих, хто боровся з ОУН і УПА, діти тих, хто палив стріхи, діти тих, хто виселяв українців у сибіри, насаджував комуноросійську владу в Україні?! Не здивуюсь, якщо Юрій Луценко, у минулому сержант КҐБ, до річниці створення ВЧК поставить ще й пам'ятник чекістам. До речі, під час відкриття пам'ятника московським ментам "чорний воронок" урочисто підкотив до МВС. Хтось вже був готовий і заплескати в долоні. Світився радістю й чувак у формі енкаведиста. Уявляю, який би зчинився рейвах, якби в нашому славному Києві якийсь меценат-гуморист спорудив пам'ятник з нагоди якоїсь річниці створення карного розшуку III Рейху і запросив до участі в урочистому відкритті блондинів у есесівській формі. Такого гумору ніхто б не зрозумів, Україну звинуватили б антисемітизмі, у вшануванні злочинців… Чому ж ми повинні терпіти "гумор" Луценка і, врешті, його самого? Юрка треба було б випороти за козацьким звичаєм, та він особа недоторканна… Тож залишається оголосити йому суспільний бойкот, зокрема й на виборах – не голосувати за список, в якому фігуруватиме Юрій Луценко. Що ж до "місця зустрічі", то ми не тільки змінимо його, а й змінимо героїв. Поміняємо чекістів у синіх мундирах на козаків із синіми шликами. Поміняємо й "гумориста" Луценка на людину, яка вшановуватиме справжніх героїв України, а не літературних героїв комуністичної Москви. Роман КОВАЛЬ


Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Сердечно дякуємо за підтримку газети “Незборима нація”!

Іван КАЧУРИК – 300 грн.
Сергій ЗУБЧЕНКО (Київ) – 300 грн.
Віктор ДРУЗЬ  (с. Зорине, Сумщина) – 500 грн.
Ілля БОСАКОВСЬКИЙ – 500 грн.
Микола ТЕЛІЖЕНКО (Черкаси) – 600 грн.
Олександр РИЖЕНКО (Київ) – 2000 грн.





03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ