У серпні 2005 р. я надрукував у “Голосі України” статтю “Мова Пушкіна чи Путіна?”. Метою публікації в газеті, яку читають у владних кабінетах, було застерегти тодішнього Президента України Віктора Ющенка від підписання на саміті глав держав СНД в зазначеному форматі угоди про гуманітарне співробітництво.
Мушу визнати, що тоді я ще помилявся. Не щодо змісту статті, а стосовно її назви. Але вже невдовзі зрозумів, що не треба протиставляти мову пушкіна та путіна, бо це одна мова – мова експансії. Вже невдовзі я писав, що росія зазвичай наступає двома ешелонами – в першому пушкін і балет, а в другому – танки.
Культ пушкіна в совєтському союзі був піднесений у 1937 р. з нагоди сторіччя його смерті. Тобто в розпал репресій, відволікаючи від них увагу. В совєтському союзі задовго до “россотруднічєства” заснували інститут пушкіна, філії якого діяли в багатьох країнах світу, вербуючи симпатиків, чимало з яких починали з вивчення російської мови, а згодом перетворювалися на агентуру кремля.
Під час Революції Гідності я натрапив на вірш Євгенія Євтушенка, який, висловлюючи підтримку Україні, посилався на пушкіна: “нєвідімкамі на Майданє вмєстє Пушкін, Брюллов, ми стоїм”. Я написав тоді відповідь російському поету:
Шевченко тут у вицвілій шинелі,
Франко з Карпат прибув сюди притьма...
Тут Петефі, Міцкевич, Руставелі,
Та поміж ними пушкіна нема.
Героїв з Львова та Дніпропетровська,
З Полтави й Криму скликала сурма...
Тут Сахаров стоїть і Новодворська,
Та поміж ними пушкіна нема...
Пліч-о-пліч, щоби скинути кайдани,
Позбутися московського ярма,
Стоять тут українці, росіяни,
Татари, але пушкіна нема!
По той бік барикад підносить слово
За тих, хто волю ґвалтувати звик.
Сичить: “Іль нам с Європой споріть ново?”,
Грозить: “Іль русскій ат побєд атвик?”
Російський бард, нащадок українця
Зі станції сибірської Зима,
Ви проти можновладного злочинця
Тут стоїте, а пушкіна нема.
Пушкін був співцем російського імперіалізму. І коли його ідеологи втовкмачують у голови населенню імперії, мовляв, Пушкін – нашє всьо, вони мають рацію. З одним уточненням: їхнє всьо, а не наше.
Сергій БОРЩЕВСЬКИЙ, письменник
Примітка. Орфографію автора збережено. |
