2 квітня першою про загибель поета Юрія Руфа мене сповістила Василина Наконечна з “Карпатської Січі”, але одразу ж вислала інформацію, що, можливо, Юрко вижив. На жаль, сьогодні надія згасла… Юрій був не тільки небуденним поетом, а й жертовною, доброзичливою, світло-усміхненою людиною. Тихо, без реклами, дав свій внесок на пам’ятник Миколі Міхновському в Києві (скульптора Дмитра Бур’яна), а потім на книжку “Микола Міхновський”, яку ми зробили з Юрієм Юзичем. Випустив він і футболку з портретом Миколи Міхновського. На знак подяки ми у книзі про Міхновського помістили замітку Юрка Руфа “Популяризація постаті Миколи Міхновського в царині молодіжної політики”, а він нам з Юзичем подарував футболки із зображенням Міхновського. А востаннє ми зустрілися на фестивалі Нескореної нації в Суботові, де разом сфотографувалися з книгою про Міхновського. На жаль, цю світлину я поки не знайшов, але вона десь гуляє Нетом. Я зовсім не здивувався, коли поет Юрій Руф узяв до рук зброю, щоб захистити від московських рук Самостійну Україну Миколи Міхновського. Вічна пам’ять нашим хоробрим прабатькам і правнукам, гідним їхньої слави! Друже Юрію, ти багато встиг зробити для України, а ще більше міг зробити. Твоя жертва безцінна і незабутня. Бажаю у нових світах зустрітися з Миколою Івановичем та обняти його. Співчуття рідним і козацькому колективові 24-ОМБр. ім. короля Данила Галицького! Вічна слава! Від імені Історичного клубу “Холодний Яр” та газети “Незборима нація” Роман КОВАЛЬ Київ, 3 квітня 2022 р. Сталева рать У лоні древніх Капищ наша сила, В суворих обрисах кумирів наша міць, Дощами-росами омита правди нива, Вогонь Перуна відродив прадавню Січ. Суть істини піднялась з димом в хмари, Свароже коло креслить Слави шлях, Жертовні Вогнища безсмертять наші лави, І Чистобог карбує подвиги в віках. Несуть вітри історії набати В чертог, де нами править Бог війни, Переродились в воїнів солдати — Із рабства вирвались твої сини. Аратто, Предковічна Україно, Нам шанс дано, і ми прийняли бій, Сталева рать у наступ йде невпинно — Змітає ворога за світ нових надій. Юрій РУФ |