 “Глянь, Панасе, яка краса, яка гарна наша Україна! – сказав крайовий провідник ОУН Зеновій Красівський своєму другові Панасові Заливасі в 1990 р. – Не віддадуть її окупанти без бою, не злізуть з нашої шиї, гниди, добровільно”. Ми, тодішня молодь, вірили Красівському і йшли за ним, повторювали його думки. На жаль, більшістю українських політиків – і комуністами, і дисидентами – це сприймалося як русофобія, проти якої вони почали рішучу боротьбу, боротьбу проти радикальної молоді, національних романтиків. Тодішні політики вірили, що з Росією можна домовитися або принаймні обманути її чи щось вициганити або вишахраювати. Один з апостолів русофілії Дмитро Павличко навіть закликав (з трибуни з’їзду Руху) “тримати росіян біля серця”, бо від їхнього до нас ставлення залежить доля України.
1991 року я написав статтю “Подавляющая нация”, у якій були самозрозумілі слова, що росіяни в українському питанні всі одним миром мазані – і дисиденти, і генерали КГБ, і комуністи, і ліберали: “Нє било, нєт і бить нє может”. Почалося справжнє цькування з боку українських дисидентів, мовляв, як же так можна ображати наших колег, російських дисидентів, вони ж теж “сиділи”, такі статті шкодять нашій справі...
І ось 2014 року Москва забирає в нас Крим і частину Донбасу, зокрема і мою рідну Горлівку. І російська ліберальна та націоналістична інтелігенція в абсолютній більшості підтримала імперіалістичну політику Путіна. Так сталося й у 2022 році. За перші 11 днів повномасштабного вторгнення Росії в самій Росії, яка має 140 млн імперських душ, за протести проти війни було затримано 12724 протестувальників. Мінус п’ятий ступінь...
Життя довело правоту нашого вчителя Зеновія Красівського – Росія нас без війни не відпустить. І в цій війні ми маємо розраховувати не на самотнього ‘‘доброго росіянина” — часто єврея чи українця, а на свою ненависть до Росії, бо ненависть, бажання помсти мобілізують народ на подвиги, стають підґрунтям перемоги, великої перемоги за право жити у своїй державі. 24 лютого почалася війна. Напередодні, близько 22.00, журналістка “Голосу Америки” Мирослава Гонгадзе, покликаючись на американські джерела, попередила українців, що напад на Україну Росія здійснить упродовж двох діб.
Росіяни не барилися – і цієї ж ночі перейшли кордон та здійснили 30 ракетних обстрілів, зокрема й по Києву, Галичині й Волині – по аеропортах Івано-Франківська, Луцька, по військовій частині в Коломиї. Почалися бої на Чернігівщині, Сумщині, Харківщині. Москалі вийшли з Криму (чонгарські мости не були підірвані, хоча командування ЗСУ це планувало, а довколишні мінні поля були розміновані) і рушили на Чаплинку і Каховку, що на Херсонщині.
На Донбасі почали наступ два корпуси т. зв. ДНР і ЛНР. Наші Збройні сили знищили 7 ворожих літаків, кілька вертольотів і 5 БТР. У боях за Старобільськ згоріло 2 російські танки. На Суми з різних напрямків поперла техніка окупантів. Запеклі бої розгорілися за Охтирку, Конотоп, Харків, Богопілля. Москалі здійснили прорив у Київську область через Чорнобильську зону. Російські танки вже в Харкові на окружній дорозі. Кацапські війська за 5 годин зайшли на територію Чорнобильської АЕС. Бій ішов біля сховища з радіоактивними відходами.
Біля Глухова наші застосували американські “Джавеліни” і знищили колону ворожої техніки. Згоріло 15 танків.
З території Білорусі росіяни випустили по Україні 4 балістичних ракети.
У цей день в інтерв’ю житомирському радіо я сказав, що це тільки початок, що росіян треба оцінювати в найгірших дефініціях і ти не помилишся...
Чому напередодні війни, 23 лютого, під час засідання Верховної Ради України не оголошено воєнний стан?! Чому тільки надзвичайний? За півдоби до вторгнення!
Через 2 тижні після початку війни голова Офісу Президента Андрій Єрмак признався, що ні він, ні президент не чекали, що Росія почне широкомасштабне вторгнення. Але ж це найбільш поінформовані в Україні люди! Та й США попереджали! А Зеленський тоді, на переговорах із Блінкеном, самовпевнено сказав: “Дякуємо американцям за попередження, але ми тут ближче, нам краще видно”. Мав вигляд паяца.
На сесії Верховної Ради України 23 лютого опозиція вимагала, щоб кошти з фондів “Великого будівництва’’ були перекинуті на ЗСУ, але... Опозиційна депутатка Софія Федина запитала: навіщо ремонтувати дороги, якими підуть російські танки? Краще дати ці кошти на ЗСУ, щоб російські танки взагалі не мали шансів рухатися українськими дорогами. Але слушну пропозицію пропрезидентська більшість відкинула.
У перший же день москалі захопили о. Зміїний у Чорному морі та увійшли до Генічеська. За Скадовськ, Чаплинку, Щастя, Станицю Луганську та Гостомель, що під Києвом, почалися запеклі бої.
У Гостомелі на аеродромі висадився російський десант. Із 35 вертольотів було підбито три чи чотири вертольоти. Бої там тривали всю ніч й наступні дні, внаслідок чого злітно-посадкову смугу аеродрому знищено і росіяни втратили можливість висаджувати там додаткові сили для блискавичного штурму Києва. Російський десант із 200 осіб ніби було знищено, але в бій вводилися все нові й нові російські частини, зокрема й чеченські. Вперта боротьба наших козаків за гостомельський аеропорт не дала Путіну можливості нахрапом захопити Київ і проголосити в Україні маріонеткову владу.
Ось ще тривожні події першого дня вторгнення: у Броварах під Києвом через ракетний обстріл загинуло 7 людей, а в Подільську на Одещині – 22 людини, очевидно військові. Втрачено Олешки. У Суми проникла російська техніка. Жахливо!
А ось і радість: москалі втратили 7 літаків, 7 гелікоптерів, 24 танки, 20 БМП, взвод армії РФ здався під Черніговом…
Отак 24 лютого 2022 р. почалася Велика вітчизняна війна українського народу за свою незалежність. Війна розгорілася ще навесні 2014 р., але порівняно з цим вторгненням то було тренування. 8 років спарингу з потужним противником, який бився з нами однією рукою, і стали базовими для формування нашого війська – агресивний сусід допоміг нам створити армію.
Важливою подією стало збереження зв’язку, бо всі боялися, що зв’язок буде перервано в перший же день. Але ми не опинилися у вакуумі, ми знали, що і де відбувається, – зв’язок працював справно.
Ось тривожний 2-й день. Уночі бомбардували Київ. Почалися бої на р. Тетереві. Москалі прорвалися з боку Чорнобильської зони. 137 загиблих українців за перші дні, 316 поранених.
У Києві за кілька годин роздали 10000 автоматів, зокрема в перший день мій товариш Олег Куцин отримав 100 стволів, на другий день йому мали дати ще 100 одиниць – для створення добровольчого підрозділу в межах тероборони.
Втрачено місто Конотоп.
Ракетою обстріляний запасний аеропорт у Рівному, за 10 км від міста.
Горить Старобільськ.
Небезпека на лінії Іванків – Димер. Запеклі бої в районі Бучі, Ворзеля і Гостомеля.
У небі над Києвом ліквідовано дві російські балістичні ракети.
Обстріл двох аеропортів у Вінниці, зокрема в Калинівці. Під Вінницею збито російську крилату ракету.
Матрос Віталій Скакун підірвав генічеський міст разом із собою. Йому було лише 25 р., родом із Бережан (Тернопільщина). Зеленський посмертно надав йому звання Героя України. Але Генічеськ москалі все одно взяли.
23 російські танки знищено на Чернігівщині.
Наші підривають мости, зокрема зірвано такий зручний для киян і мешканців Ірпеня Новоірпінський міст, щоб зупинити наступ ворожих військ на Київ. Але московські диверсійні групи все одно вже в Києві, про що свідчать перестрілки на Троєщині та Оболоні.
Міністр-сучара Лавров каже: “Росія готова до переговорів, – якщо ЗСУ складе зброю”. Щоб тобі твої чорні яйця відірвало!
Мер Маріуполя заявив, що ЗСУ знищили колону з 22 російських танків, які йшли на місто з Павлополя – від кордону з Росією. ‘‘Українська правда’’ повідомила, що за півтори доби розбито 80 російських танків та понад 500 бойових машин піхоти. Мабуть, перебільшення, але ж як хочеться вірити в ці цифри!
Москалі захопили стратегічну переправу в Херсоні.
Колону російської техніки знищено під Старобільськом.
Станом на 25 лютого ліквідовано 3000 вояків, думаю, що і це перебільшення – для підняття нашого бойового духу.
Чехія закрила небо для Росії, Франція пообіцяла Україні летальну зброю на 300 млрд євро. Це неймовірно! Віками русофільна Франція готова дати гроші на боротьбу з Росією! Побачимо, чи ще дасть.
84 країни світу підтримали Україну. Такої підтримки ми ніколи не мали! І це дає нам шанс встояти в боротьбі з російським колосом.
Але поки... Іванків обстрілюють “Градами”. Охтирку, де ми колись із кобзарем Тарасом Силенком презентували книгу ‘‘Сумщина в боротьбі’’, накрили ‘‘Ураганами’’.
Касетні бомби впали на аеропорт Харкова.
З Чорноморського флоту Росії ракетами пошкоджено пункти прикордонників в Одеській і Миколаївських областях.
25 лютого, обороняючи Київ, загинула свободівка Ірина Цвіла, козачка батальйону ‘‘Січ’’ у 2014 – 2015 роках. Ірина – героїня моєї книги ‘‘Донбас: радість і біль’’. Як жаль!
Трохи позитиву: у районі Коблевого знищено 25 російських десантників.
ПАРЄ зупинила членство Росії.
Банки країни-агресора більше не працюватимуть в Україні.
Британія оголосила санкції проти Лаврова і Путіна.
Китай нагадав про право країн на суверенітет, зокрема й України.
Добрі хакери знищили систему управління Федерального казначейства РФ. Порушено фінансування армії, поліції та ін. російських державних структур.
Укрзалізниця щогодини вивозить із Києва на захід 4000 осіб.
Оголошено канікули для студентів на 2 тижні. Це свідчить про наївну віру керівництва нашої держави, що війна скоро закінчиться. Оптимісти!
Заклики до людей здавати кров.
Радник Офісу Президента Михайло Подоляк – підлиза, весь час повторює, що для Путіна Зеленський – мішень № 1, що головною метою російських агресорів, мовляв, є вбити Зеленського. Дурниці! Для Путіна мішенню № 1 є Україна. 26 лютого 2022 р. 3-й день війни. Київ, 8.25. Бої в Києві, зокрема біля ст. метро ‘‘Шулявська’’. Поруч цієї станції, у бік Медичного національного університету ім. Богомольця, що на проспекті Перемоги, – колишній Будинок культури заводу ‘‘Більшовик’’. Тут у 1980-х знайшов прихисток хор ‘‘Гомін’’ Леопольда Ященка. У ньому Олег Куцин має пункт збору добровольців відновленої ОДЧ ‘‘Карпатська Січ’’. Тут, за іронією долі, зараз циганський театр.
Київ порожній – жодної людини не зустрів упродовж 15 км журналіст телеканалу ‘‘Прямий’’ Павло, який їхав на роботу.
Ракета влучила в житловий будинок у Солом’янському районі біля Севастопольської площі, неподалік пологового будинку, де народилася моя дочка Олеся.
Важкі бої за Васильків.
Втрати росіян станом на 6.00 26 лютого: 14 літаків, 8 гелікоптерів, 102 танки, 536 БТР, 5 гармат, 1‘‘Бук’’, 3500 вбитих і поранених. Ми свято віримо в ці неприємні для москалів цифри. Може, й перебільшення, але як радісно!
Росіяни намагаються оточити Київ.
На Чернігівщині ворог просувається, але дуже повільно.
Мелітополь – наполовину наш. Уночі біля Херсона знищено ворожу техніку.
У Миколаєві ліквідовано ворожий десант. Російські десантники вже ‘‘пішли на концерт до Кобзона’’, тобто здохли, як і він, ‘‘падлєц’’.
Столицю атакують із боку Ворзеля і Жулян.
У Києві бої в районі проспекту Перемоги, зокрема і біля ст. метро ‘‘Берестейська’’. 72-га бригада розгромила російську диверсійну групу, яка їхала в центр міста. У цій успішній операції брали участь і вояки ОБЧ ‘‘Карпатська Січ’’, зокрема і член нашого історичного клубу Максим Селюзкін.
Спроба атакувати Міністерство оборони. Це вже мій район. До мого будинку – десь із два кілометри навпростець, може, й менше.
Радник Офісу Президента України Олексій Арестович: “Столицю ми не здамо”.
На Сумщині почали діяти партизанські загони.
Зеленський: “Зброя – це наша правда”.
Бомбардування Полтави, Сум і Маріуполя.
Херсон відвойовано, скинуто російський прапор.
ЗСУ відбили Київську ГЕС.
Мадона виступила на підтримку України.
Метро в Києві зупинило роботу, але згодом відновило.
Збито два Іл-76 – над Васильковим і Білою Церквою. Головнокомандувач ЗСУ Залужний: ‘‘Це наша помста за Іл-76 над Луганськом’’.
Наші відбили Охтирку.
Біля села Стоянки, що на 21-му кілометрі траси Київ – Житомир, підірвано міст через р. Ірпінь. Біля Стоянки – на варті мій зять Сашко Литвин, Олесин чоловік, адвокат за фахом.
Генштаб: “Росіяни втрачають наступальний темп”.
Станом на день знищено понад 3500 росіян, загинуло 198 наших громадян. Чи вірити цим цифрам?!
З моря обстріляно Одесу.
Ми втратили Сєвєродонецьк, але згодом відновили над ним контроль.
Головнокомандувач ЗСУ: “Смерть ворогам!”
Заклик (від держави) руйнувати придорожні вказівники на міста і села, щоб дезорієнтувати окупантів.
Волноваху росіяни обстріляли артою і “Градами”, загинуло 15 мирних жителів.
Латвія пообіцяла статус політичного біженця дезертирам з російської армії.
Москалі заблокували для нас Чорне море.
Наші відбили Каховську ТЕЦ.
До Балаклії на Харківщині підійшла колона російської техніки.
Кілька російських танків прорвалися до Харкова, але були знищені.
Москалі розкидають заміновані іграшки і мобільні телефони.
Ворог підірвав дамбу, яка перекривала воду в Крим. Мабуть, кацапи щиро раділи. Суки!
Журналіст: число російських збитих “сушок” (літаків “Су-30”) зростає.
Наша ракета “Точка-У” знищила колону російської техніки десь із шести одиниць. Бачив відео. Вражає!
Спецназ РФ прорвався в Харків. У центрі міста та в деяких районах ідуть запеклі бої... Ось такі були перші три дні Великої вітчизняної війни українського народу за свою свободу. Головна подія цих днів – загальне піднесення ентузіазму і патріотизму по всій Україні. Багато хто готує коктейлі Молотова, які назвали “бандерівським смузі”... Ніхто не кричить “Всьо пропало!”. Агресивна Росія об’єднала український народ. Русофобія зашкалює. Всі проти Росії.
Валерій Чалий сказав, що “американські аналітики вважали, що росіяни візьмуть Київ за дві доби”. Колишнього посла в США Валерія Чалого шаную, охоче його слухаю, але він не раз напередодні війни заспокоював нас, що шанси на напад Росії мінімальні. Тобто заспокоював нас… Але загалом Росія програла інформаційну війну Україні. Неймовірно! Стільки зусиль і мільярдів витратила Росія, а вийшов пшик: усі тепер знають – Росія бреше, а не інформує. Їй вірити не можна.
Революційно змінилася психологія мільйонів людей. Зараз в Україні вже немає русофілії як організованого руху. Тепер тільки русофоби населяють Україну. Зник ‘‘рускій мір’’, який підживлював Путін, президент російської імперії зла. Як написав письменник Сергій Борщевський: “Під російськими градами і бомбами / Русофіли стають русофобами”. Про це свідчать численні антиросійські маніфестації під синьо-жовтими прапорами в Херсоні, Бердянську, Мелітополі, Олешках, Енергодарі, Славутичі – містах, які ніколи не виявляли українських національних почуттів. І ось тепер, у час окупації, вони сміливо їх виявили, та ще й з викликом. Люди кричать у вічі озброєним окупантам, щоб ті забиралися геть з України. Навіть не бояться попереджувальних пострілів у повітря та світлошумових гранат.
Ми є свідками історичних подій, головна з яких – творення великої української нації. Нині вже ніхто не соромиться (як колись), що він українець, важливо й те, що ніхто в Україні не пишається, що він “рускій”. Тепер усі горді, що вони українці. А ненависть до росіян зашкалює.
В очах європейців українська нація піднялася на неочікувану висоту. З такою повагою до нас європейці ще ніколи не ставилися. Українців заповажали, бо вони прийняли виклик Росії і хоробро б’ються за свою свободу, не поступаючись страшній Росії. Нема розгубленості, а є рішучість.
Твориться і нове історичне диво: польський народ стає справжнім другом України. Це геополітична подія. Слава Україні! Слава польському народові! Подяка всім дружнім націям за допомогу! І туркам також – до України прибула нова партія “Байрактарів”. Гріє серце така новина.
Мій син сказав, що наш шанс – у Третій світовій війні. Яка жахливо-правильна думка! Я її теж висловлював, але у м’якших тонах: наш шанс в інтернаціоналізації цієї війни, тож створення Інтернаціонального легіону – радісно-конструктивна подія. Не тільки тому, що ми на одну частину станемо сильнішими, а тому, що ймовірні жертви серед благородних іноземців (нехай їх кулі минають!) призведуть до того, що інші нації почнуть вважали цю війну своєю. Тобто наш шанс в інтернаціоналізації українсько-російської війни.
Щира подяка громадянам США, Великої Британії, Грузії, Литви, Польщі, Білорусі, Чехії, Азербайджану, Швеції, Індії, Португалії, Бразилії, Італії та інших країн, які допомагатимуть українцям у їхній священній війні!
Жаль, що Захід не має наміру знищувати Росію.
Але геополітичні концепції можуть змінитися...
Слава Україні! Смерть Росії! Роман КОВАЛЬ,
Історичний клуб ‘‘Холодний Яр’’ 
|
