 Рік тому, 1 жовтня 2020 р., перестало битися серце Василя Григоровича Перепаді. Пішла із життя людина прекрасної душі, відкритого і доброго серця. Відомий народний майстер соломоплетіння, знаний і в Україні, і за її межами, українець і великий патріот. Він жив, радів світу, людям, що оточували його. Не вистачає слів, щоб передати смуток, який чорним крилом торкнувся сім’ї та близьких людей, залишивши сльози та невимовну тугу. Полум’я болю обпікає душу від думки, що ніколи не буде його поряд з нами. Не почуємо мудрої поради, не відчуємо надійної підтримки, не побачимо щирого погляду й теплої усмішки. Більше ніколи не світитиме для Василя Григоровича весняне сонце, не дошкулятимуть надмірні дощові дні, але мудрі зерна, щедро засіяні в душі молодших поколінь, щира людська вдача ще довго проростатимуть світлою пам’яттю.
Нехай добрий, світлий спомин про Василя Григоровича назавжди залишиться в серцях рідних, колег, односельців, усіх, хто його знав, любив та шанував. Важко знайти слова втіхи, коли зупиняється серце людини, яка була найголовнішою в житті, проте світлі спогади про тих, хто залишив по собі добрі справи та чесно прожив своє життя, завжди будуть сильніші, ніж смерть.
Спочивайте спокійно в Царстві Божому. У скорботі низько схиляємо голови, молимося за упокій його душі. Вірю, що Всемилостивий Господь прийме його світлу та щиру душу в Царство Небесне. Наталка МІЛЮКОВА 
|
