25 березня 2021 р. Національна комісія з реабілітації відмовила в реабілітації легендарного отамана
У березні 2017 р. Полтавська обласна рада ухвалила рішення про увічнення пам’яті борців за незалежність України – учасників подій Української революції 1917 – 1921 рр. і рекомендувала Полтавській обласній адміністрації та районним радам, державним адміністраціям та громадам вжити заходи для увічнення пам’яті борців із більшовицьким режимом. Та спливло якихось чотири роки, але ані місцева влада, ані представництво президента на місцях ніяк не відреагували на рішення депутатів Полтавської обласної ради.
Не дочекався справедливості й Леонтій Христовий, який керував антибільшовицьким постанням у 1919 – 1921 рр. на території Гадяцького і Миргородського районів.
Йому був лише 21 рік, коли він очолив повстання. Загинув у 23 роки. Московська окупаційна влада розправилася не лише з отаманом, а й з його родиною – репресували його сестер і братів, а двоюрідних братів Олексія і Миколу розстріляли. Сестер Наталку й Оксану реабілітували в 1955 р., Олексія і Миколу – у 1990-му. А ім’я самого отамана залишається нереабілітованим ось уже 100 років.
У 2010 – 2011 рр. Ангеліна Лєбєдєва, донька Наталки Христової та племінниця Леонтія Христового, зверталася до Полтавської прокуратури із проханням реабілітувати свого дядька. Але їй тоді відмовили. Минули роки, й онук Ангеліни Лєбєдєвої адвокат Олександр Бусаров, нині громадянин Чехії, продовжив шляхетну справу бабусі. Він звернувся до регіональної комісії з питань реабілітації в Полтавській області. Комісія його заяву направила до Національної комісії з реабілітації.
25 березня відбулося засідання № 14 Національної комісії з реабілітації. “Варіантів було три: реабілітувати Леонтія Христового, визнати, що він не потребує реабілітації як борець за волю України, або відмовити в реабілітації, – розповідає Олександр Бусаров. – Такі рішення ухвалюють у ставленні до справжніх бандитів, убивць, зрадників Батьківщини, тих, хто співпрацював з нацистами. Я сподівався, що визнають, що він реабілітації не потребує, як борець за Українську державу, але щоб відмовити взагалі… Це ж означає визнати, що соввлада вбила його правильно. Я шокований Україною та українцями”.
Звертаюся з відкритим листом до Інституту національної пам’яті втрутитися в це питання і сприяти реабілітації Леонтія Остаповича Христового, борця за Українську Народну Республіку.
Олександр ІРКЛІЄВСЬКИЙ
Бориспіль |
